Єлизавета Люксембурзька (герцогиня Гогенберг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлизавета Люксембурзька
Élisabeth vu Lëtzebuerg
Ім'я при народженніЄлизавета Хільда Зіта Марія Анна Антонія Фредеріка Вільгельміна Луїза
Народилася22 грудня 1922(1922-12-22)
Замок Берг, Кольмар-Берг, Люксембург
Померла22 листопада 2011(2011-11-22) (88 років)
Замок Фішщбах, Фішбах, Люксембург
·хвороба
ПохованняАрштеттенський замокd
Країна Люксембург
Діяльністьаристократка
Alma materВольдінгемська школаd
Титулпринцеса Люксембурзька
герцогиня Гогенберг
РідПармські Бурбони
БатькоФеліче Бурбон-Пармський
МатиШарлотта Люксембурзька
Брати, сестриPrincess Marie Gabriele of Luxembourgd, Princess Alix of Luxembourgd, Prince Charles of Luxembourgd, Жан і Марія-Аделаїда Люксембурзька
У шлюбі зФранц Гогенберг
ДітиАніта, Софія

Єлизавета Люксембурзька (люксемб. Élisabeth vu Lëtzebuerg, фр. Élisabeth de Luxembourg), повне ім'я Єлизавета Хільда Зіта Марія Анна Антонія Фредеріка Вільгельміна Луїза Люксемурзька (люксемб. D'Prinzessin Élisabeth Hilda Zita Marie Anna Antonia Friederike Wilhelmine Louize vu Lëtzebuerg); 22 грудня 1922 — 22 листопада 2011) — люксембурзька принцеса з династії Пармських Бурбонів, донька великої герцогині Люксембурга Шарлотти та принца Феліче Бурбон-Пармського, дружина герцога Гогенберг Франца.

Біографія

[ред. | ред. код]

Єлизавета народилась 22 грудня 1922 року у замку Берг. Вона стала другою дитиною та першою донькою в родині великої герцогині Люксембурга Шарлотти та її чоловіка Феліче Бурбон-Пармського. Дівчинка мала старшого брата Жана, оголошеного спадкоємцем престолу. Невдовзі в сім'ї з'явилось ще троє молодших доньок: Марія-Аделаїда, Марія-Габріела, Алікс і син Карл.

До 1940-го діти росли в замку Берг. Перед захопленням країни німецькими військами, родина виїхала за кордон. Протягом наступних п'яти років Єлизавета побувала у Португалії, Сполучених Штатах, Великій Британії та Канаді[1]. Разом із сестрою Марія-Аделаїдою навчалася у католицькій школі[en] містечка Волдінґхем (Woldingham School) у графстві Суррей і Collège Jésus-Marie de Sillery в Квебеку[2].

У віці 33 років вийшла заміж за 28-річного принца Франца Фердинанда Гогенберг, онука ерцгерцога Франца Фердинанда[3] та Софії Хотек. Цивільна церемонія пройшла 6 травня 1956 року. Вінчання відбулося 9 травня у Люксембурзі. У подружжя народилося двоє доньок:

  • Аніта (нар. 1958) — була одружена з Роме де ла Поезом, графом д'Арамбур, зараз пошлюблена із графом Андреасом Бардо, має трьох синів та доньку від першого шлюбу;
  • Софія (нар. 1960) — пошлюблена із бельгійським аристократом Жаном-Луї де Подеста, має сина та двох доньок.[4][5]
    Поштовий блок на честь народження принцеси Єлизавети, 1923

У 1962 Франц, після смерті батька, став герцогом та главою дому Гогенбергів. 1977 року він помер. Єлизавета набагато пережила чоловіка і пішла з життя 22 листопада 2011 у замку Фішбах у віці 88 років.[6] Похована в родинному склепі замка Артштеттен у Нижній Австрії.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]
  • 3 січня 1923 у Люксембурзі з приводу народження принцеси Єлизавети вийшов перший у світі поштовий блок.[7]

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Карло III
 
Марія-Луїза Французька
 
Мігел I
 
Адельгейда Льовенштайн-Розенберг
 
Адольф I
 
Адельгейда Ангальт-Дессау
 
Мігел I
 
Адельгейда Льовенштайн-Розенберг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Роберт Пармський
 
 
 
 
 
Марія Антонія Португальська
 
 
 
 
 
Вільгельм IV
 
 
 
 
 
Марія Анна Португальська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Феліче Бурбон-Пармський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Шарлотта Люксембурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Єлизавета
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Bernier Arcand, Philippe (2010). L’exil québécois du gouvernement du Luxembourg. Histoire Québec (фр.). Т. 15, № 3. с. 19—26. ISSN 1201-4710. Процитовано 17 травня 2023.
  2. Bernier Arcand, Philippe (2022). Les Bourbon-Parme dans les institutions d’enseignement du Québec. Histoire Québec (фр.). Т. 28, № 1. с. 24—28. ISSN 1201-4710. Процитовано 17 травня 2023.
  3. Чиє вбивство стало приводом до Першої світової.
  4. Жан-Луї де Подеста [1] [Архівовано 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  5. Сайт Софії Гогенберг [2] [Архівовано 18 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. Королівський форум. Єлизавета Люксембурзька [3] [Архівовано 17 січня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  7. Сувенірні листи [4] [Архівовано 28 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]