Іванов Борис Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іванов Борис Олексійович
Народився 22 грудня 1948(1948-12-22) (75 років)
Хабаровськ, РРФСР, СРСР[1]
Країна  Україна
Діяльність фізик
Alma mater Фізико-технічний факультет Харківського національного університету
Заклад Інститут магнетизму Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Бар'яхтар Віктор Григорович
Аспіранти, докторанти Колежук Олексій Костянтинович
Членство Член-кореспондент НАН України
Нагороди

Борис Олексійович Іванов (нар. 22 грудня 1948) — український науковець, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор фізико-математичних наук, професор, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки [2][3]

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив фізико-технічний факультет Харківського державного університету ім. М. Горького (1972). Після закінчення аспірантури в 1974 р. працював у Фізико-технічному інституті низьких температур, м. Харків на посадах молодшого наукового співробітника (1974–1978), старшого наукового співробітника (1978–1983). Потім працював в Інституті металофізики НАН України, м. Київ, на посадах завідувача лабораторії (1983–1992), провідного наукового співробітника (1992–1995). З 1995 р. працює в Інституті магнетизму НАН та МОН України [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.], м. Київ на посаді головного наукового співробітника. [4] Кандидатську дисертацію «О теории магнитных доменов» захистив у 1974 р. (науковий керівник — академік АН УРСР В. Г.  Бар'яхтар). Докторську дисертацію «Динамічні й топологічні солітони в магнетиках» захищено в 1983 р. Під керівництвом Б. О. Іванова успішно захистили кандидатські дисертації 14 пошукачів (3 з них — доктори наук).[5]

Читає лекції з курсів Теоретична механіка, Фізика твердого тіла, Вибрані розділи теоретичної фізики та радіофізики та Фізика магнетизму (студентам Київського національного університету ім. Тараса Шевченка).[6]

Автор 4 монографій, 8 оглядових робіт і понад 200 праць у реферованих виданнях [7][8], входить до топ-100 найцитованіших вчених України[9].

Член редколегії енциклопедичного словника "Фізика твердого тіла", К.: Наукова Думка [10], 1996–1998, рецензент багатьох міжнародних фізичних журналів.[5]

Області наукових досліджень — солітони у твердому тілі, неодновимірні солітони, теорія магнітних доменних структур, магнітна релаксація, макроскопічні квантові ефекти, магнітні наночастинки, надшвидка динаміка спінів у магнетиках.[3]

Основні наукові результати[ред. | ред. код]

  • вперше запропоновано рівняння σ-моделі для опису нелінійної динаміки антиферомагнетиків; описано значну кількість експериментів по руху доменних стінок в різноманітних магнітних матеріалах, зокрема, ортоферитах;
  • побудовано нерівноважну термодинаміку солітонного газу в одновимірних магнітних системах, близьких до точно інтегровних; показано, що в точно інтегровних системах затухання відсутнє, але з'являється аномальна (неенштейнівська) дифузія;
  • знайдено різноманітні стабільні статичні та динамічні двовимірні локалізовані магнітні солітони; досліджено солітонний внесок до термодинамічних властивостей магнетика;
  • побудовано неньютонові рівняння для опису динаміки магнітних вихорів; передбачена наявність аномально низької частоти та дублетної структури для спектра магнонів для магнітних частинок у вихровому стані, що згодом спостерігалося експериментально;
  • передбачено ефекти макроскопічного квантового тунелювання, зокрема тунельна зміна топологічного заряду для одновимірних і двовимірних солітонів (кінків і вихорів).[6]

Окремі монографії і оглядові роботи[ред. | ред. код]

  1. Б. А. Иванов. Мезоскопические антиферромагнетики: статика, динамика, квантовое туннелирование. ФНТ 31, 841–884 (2005)
  2. V.G. Bar'yakhtar, M.V.Chetkin, B.A.Ivanov and S.N.Gadetskii. Dynamics of topological magnetic solitons.Experiment and theory. Springer Tracts in Modern Physics., V.129, 185pp., Springer-Verlag, 1994.
  3. V.G. Bar'yakhtar and B.A. Ivanov, Soliton thermodynamics of low-dimensional magnets, Sov. Sci. Rev. Sec. A. — Phys., ed. by I. Khalatnikov, Vol. 16, 192 pp, Elsevier, Amsterdam (1992).
  4. A.M. Kosevich, B.A. Ivanov and A.S. Kovalev, Magnetic solitons, Phys. Reports 194, 117–238 (1990).
  5. V.G. Bar'yakhtar, B.A.Ivanov. Modern magnetism. The primer. Moscow: Nauka, 1986.-176p.
  6. В. Г. Бар'яхтар, Б. А. Иванов. В мире магнитных доменов К.: Наукова думка, 1986.-160с.
  7. В. Г. Барьяхтар, Б. А. Иванов, М. В. Четкин. Динамика доменных границ в слабых ферромагнетиках. УФН 146, 417–458 (1985).
  8. А. М. Косевич, Б. А. Иванов, А. С. Ковалев. Нелинейные волны намагниченности. Динамические и топологические солитоны. К.: Наукова думка, 1983.-192с.

Нагороди[ред. | ред. код]

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2013 року — за цикл наукових праць «Нелінійні хвилі та солітони у фізиці конденсованого середовища» (у складі колективу)[11]. Лауреат премії НАН України ім. О. С. Давидова (2005) за цикл робіт «Вихрова динаміка магнетиків» (разом з Д. Д. Шекою й О. С. Ковальовим) [2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  2. ↑ а б Іванов Борис Олексійович. Національна академія наук України. Архів оригіналу за 25 лютого 2022.
  3. ↑ а б А. І. Бугрій (2016). Іванов Борис Олексійович. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 23 листопада 2020.
  4. ↑ Відділ теорії магнітних явищ та магнітної динаміки конденсованих середовищ. Інститут магнетизму НАН України та МОН України. Архів оригіналу за 28 листопада 2020.
  5. ↑ а б Іванов Борис Олексійович. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, радіофізичний факультет.
  6. ↑ а б Іванов Борис Олексійович. Факультет радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 28 січня 2020.
  7. ↑ Ivanov, B. O. Scopus. Архів оригіналу за 14 березня 2022.
  8. ↑ Іванов Борис Олексійович. Український індекс наукового цитування.
  9. ↑ топ-100 найцитованіших вчених України. Архів оригіналу за 4 січня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
  10. ↑ ред. В. Г. Барьяхтар (1996). Физика твердого тела: энциклопедический словарь (рос.). Київ: Наукова думка. с. 651. ISBN 5-12-003771-2.
  11. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 675/2014 Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2013 року. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.


Володимир Вернадський Це незавершена стаття про українського науковця.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іванов_Борис_Олексійович&oldid=38144530