Ігумнов Сергій Миколайович
| Ігумнов Сергій Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 жовтня (1 листопада) 1864 Лебедянь, Тамбовська губернія, Російська імперія |
| Помер |
25 жовтня 1942 (77 років) Харків, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | поет |
| Галузь | медицина |
| Alma mater | МДУ і Медичний факультет Московського університетуd |
| Знання мов | російська |
Сергі́й Микола́йович Ігу́мнов (*8 жовтня (20 жовтня) 1864, містечко Лебедянь Тамбовської губернії, нині Липецької області Росії — †25 жовтня 1942, Харків) — російський і український санітарний лікар, поет.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в сім'ї купця. Старший брат композитора Костянтина Ігумнова.
Закінчив медичний факультет Московського університету (навчався у 1884—1889 роках). Після цього 10 років працював земським лікарем у Лебедянському повіті. У 1890—1892 роках брав участь у боротьбі з епідеміями холери, тифу, з голодом.
Далі працював санітарним лікарем у Московській губернії та Херсонській губернії.
Від 1904 року жив у Харкові. Працював завідувачем санітаного бюро губернського земства. У 1908—1913 роках викладав у фельдшерській школі. 1921 року Ігумнова обрали професором Інституту народного господарства, читав курс санітарної статистики.
1911 та 1915 року в Харкові побачили світ два поетичні збірники Ігумнова — «Стихи».
Праці[ред. | ред. код]
Праці Ігумнова присвячено емідеміології та демографії, а також санітарній справі. Узагальнив і розвинув передові ідеї земської медицини.
Опублікував чимало публіцистичних статей (в основному про становище земської медицини в Росії).
Серед праць радянського часу:
- Игумнов С. Очерки развития земской медицины в губерниях, вошедших в состав УССР, в Бессарабии и в Крыму. — К. 1940.
- Ігумнов С. Нарис розвитку земської медицини в Україні // Матеріали до історії розвитку охорони здоров'я на Україні. — К. 1957.
Література[ред. | ред. код]
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — 856 с. — С. 797.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 4 : Електрод — Кантаридин. — 558, [2] с., [34] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 335.