Іраклій Окруашвілі
| Іраклій Окруашвілі ირაკლი ოქრუაშვილი | |||
_(1).jpg) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 2001 — 2002 | |||
| Міністр: | Міхеіл Саакашвілі → Роланд Гілігашвілі[ka] | ||
| |||
| 2 грудня 2003 — 14 січня 2004 | |||
| |||
| 7 червня — 17 грудня 2004 | |||
| Прем'єр-міністр: | Зураб Жванія | ||
| Попередник: | Георгій Арвеладзе | ||
| Наступник: | Іване Мерабішвілі | ||
| |||
| 17 грудня 2004 — 10 листопада 2006 | |||
| Прем'єр-міністр: | Зураб Жванія → Міхеіл Саакашвілі (в. о.) → Зураб Ногаїделі | ||
| Попередник: | Гіоргі Барамідзе | ||
| Наступник: | Давид Кезерашвілі | ||
| |||
| 10 листопада — 17 листопада 2006 | |||
| Прем'єр-міністр: | Зураб Ногаїделі | ||
| Попередник: | Іраклій Човогадзе[ka] | ||
| Наступник: | Георгій Арвеладзе | ||
| Народження: |
6 листопада 1973 (50 років) Цхінвалі, Південно-Осетинська АО[ka], Грузинська РСР, СРСР | ||
| Національність: | грузин | ||
| Країна: |
 СРСР →  Грузія | ||
| Освіта: | ТДУ ім. І. Джавахішвілі | ||
| Партія: | Єдиний національний рух → Рух за єдину Грузію[ka] | ||
.svg)
Іраклій Окруашвілі (груз. ირაკლი ოქრუაშვილი, русифіковане — Іраклій Кобайович Окруашвілі, рос. Ираклий Кобаевич Окруашвили; нар. 6 листопада 1973, Цхінвалі, Південно-Осетинська автономна область[ka], Грузинська РСР, СРСР) — грузинський державний та військовий діяч. Був депутатом парламенту Грузії, учасник Трояндової революції. Відомий, як керівник кількох силових відомств.
Біографія[ред. | ред. код]
У 2001—2002 роках був заступником тодішнього Міністра юстиції Грузії, Міхеіла Саакашвілі. Після революції спочатку був призначений державним представником у краї Шида-Картлі (у 2003—2004 роках), у 2004 році очолив Міністерство внутрішніх справ Грузії, а потім — Міністерство оборони (у 2004—2006 роках). У 2006 році був призначений міністром економіки та сталого розвитку Грузії, але через тиждень пішов у відставку.
Емігрував у Францію. Після повернення у Грузію у 2012 році був ув'язнений, у 2013 році відпущений після визнання політичним біженцем.
Окруашвілі був засуджений до п'яти років позбавлення волі за нібито участь у груповому насильстві в антиурядових мітингах, організованих у червні 2019 року.[1] Однак президент Саломе Зурабішвілі помилував його разом із Ґіґі Уґулавою 15 травня 2020.[2]
В 2022 році, після початку російського вторгнення в Україну, приїхав в Україну воювати у складі Інтернаціонального легіону[3].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Колишньому міністру оборони Грузії Іраклію Окруашвілі дали 5 років за насильство 20 червня. OC Media (амер.). 13 квітня 2020. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 2020 -12-02.
- ↑ Президент Зурабішвілі помилував Гігі Угулава, Іраклія Окруашвілі. 15 травня 2020 р. Архів оригіналу за 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022.
- ↑ Мазуренко, А. Екс-міністр оборони Грузії приїхав воювати пліч-о-пліч з українцями [Архівовано 10 березня 2022 у Wayback Machine.] // Українська правда. — 2022. — 8 березня.
Посилання[ред. | ред. код]
- Разом із добровольцями. Ексміністр оборони Грузії приїхав до України воювати проти російських військ [Архівовано 8 березня 2022 у Wayback Machine.] // НВ. — 2022. — 9 березня.
|
Це незавершена стаття про грузинського політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
| ||||||||||||||
| |||||||||||||
- Народились 6 листопада
- Народились 1973
- Міністри оборони Грузії
- Уряд Зураба Ногаїделі
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Цхінвалі
- Випускники Тбіліського університету
- Правники Грузії XXI століття
- Державні діячі Грузії XXI століття
- Заступники Міністра юстиції Грузії
- Державні представники Шида-Картлі
- Учасники Трояндової ревоюції
- Депутати парламенту Грузії 6-го скликання
- Міністри поліції та громадського порядку Грузії
- Міністри економіки та сталого розвитку Грузії
- Члени Єдиного національного руху
- Грузинські емігранти до Франції
- Ув'язнені Грузії
- Політичні біженці
- Військовики Грузії XXI століття