Гіоргі Барамідзе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гіоргі Барамідзе
груз. ავთანდილ ჯორბენაძე
Гіоргі Барамідзе
Прапор
в. о. Прем'єр-міністра Грузії
16 — 22 листопада 2007
Попередник: Зураб Ногаїделі
Наступник: Ладо Гургенідзе
 
Партія: Блок «Бурджанадзе — демократи»
Освіта: Грузинський технічний університет
Народження: 5 січня 1968(1968-01-05) (51 рік)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
Національність: грузин
Громадянство: СРСР СРСРГрузія Грузія
Релігія: Грузинська православна церква

Медіафайли у Вікісховищі?

Гіоргі Барамідзе (груз. გიორგი ბარამიძე; нар. 5 січня 1968, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — грузинський політик, виконувач обов'язків прем'єр-міністра Грузії у листопаді 2007 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Після закінчення Політехнічного інституту Грузії працював начальником управління в Комітеті з прав людини та національних меншин.

1990 року брав участь у створенні Партії зелених Грузії, став співзасновником та активістом політичного комітету партії.

1992 року був обраний до Парламенту Грузії.

1995 року закінчив навчання в Європейському центрі досліджень з питань безпеки імені Джорджа К. Маршалла в Гарміші, Німеччина.

Є співзасновником Народного союзу Грузії та заступником голови Союзу. У 19951996 роках виконував обов'язки Генерального секретаря Союзу.

1995 року був обраний до Парламенту Грузії. 1997 ініціював спільну програму уряду Грузії та Програми розвитку ООН під назвою «Центр розслідування корупції» та став першим його директором.

У 19981999 роках був науковим співробітником Інституту досліджень дипломатії Джорджтаунського університету. 1999 року працював із сенатором Карлом Левіним у Комітеті Сенату США з питань збройних сил.

1999 року знову був обраний до грузинського Парламенту. 2000 обраний головою Комітету з питань оборони та безпеки. За результатами виборів 2003 року був знову обраний до Парламенту Грузії.

2003 року отримав пост міністра внутрішніх справ, 2004 — міністра оборони Грузії. У 20052012 роках був державним міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.

З квітня 2006 по 2012 рік — віце-прем'єр-міністр Грузії.

З 2012 року і до цього часу є віце-спікером Парламенту Грузії.

У грудні 2014 року під час війни на сході України приїхав на передову, аби у місті Щастя зустрітися з вояками українського добровольчого батальйону «Айдар», зокрема з грузинами, що зголосилися допомагати українцям у боротьбі з терористами та російськими військами. Бійці подарували йому прапор Грузії, що пройшов разом з ними усю Революцію гідності, та попросили доправити стяг на Батьківщину, аби передати співвітчизникам частинку духу свободи[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Віце-спікер парламенту Грузії побував на передовій Айдару. «Укрінформ». Процитовано 20 грудня 2014. [недоступне посилання з липень 2019]

Джерела[ред. | ред. код]