Шеварднадзе Едуард Амвросійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Едуард Шеварднадзе
груз. ედუარდ ამბროსის ძე შევარდნაძე
Едуард Шеварднадзе
Прапор
Перший секретар ЦК КП Грузії
28 вересня 1972 — 2 липня 1985
Попередник: Василь Мжаванадзе
Наступник: Джумбер Патіашвілі
Прапор
2-й Президент Грузії
25 листопада 1995 — 23 листопада 2003
Попередник: Звіад Гамсахурдіа
Наступник: Ніно Бурджанадзе
 
Партія: КПРС
Освіта: Кутаїський педагогічний інститут ім. Цулукідзе
Ім'я при народжені: груз. ედუარდ შევარდნაძე
рос. Эдуард Амвросиевич Шеварднадзе
Народження: 25 січня 1928(1928-01-25)[1][2][…]
Маматі, Ланчхтський муніципалітет, Ґурія, Грузія
Смерть: 7 липня 2014(2014-07-07)[4][5] (86 років)
Тбілісі, Грузія[4]
Похований: Тбілісі
Національність: грузин
Громадянство: СРСР СРСРГрузія Грузія
Віросповідання: православ'я і Грузинська православна церква
Батько: Амвросій Георгійович Шеварднадзе
У шлюбі з: Nanuli Shevardnadzed
Діти: син: Паата
дочка: Манана
Автограф: Eduard Shevardnadze signature.svg
Нагороди:
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора Order of Outstanding Merit Istiglal Order Grand Cross Special Class of the Order of Merit of the Federal Republic of Germany орден князя Ярослава Мудрого I ступеня Орден Турецької Республіки

Почесний громадянин Тбілісі[d]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Едуа́рд Амвросійович Шевардна́дзе (груз. ედუარდ შევარდნაძე; {25 січня 1928, Маматі, Грузинська РСР — 7 липня 2014, Тбілісі, Грузія) — політичний діяч СРСР та Грузії. Президент Грузії у 1992—2003 роках.

Член ЦК КПРС у 1976—1991 роках. Кандидат у члени Політбюро ЦК КПРС з 27 листопада 1978 по 1 липня 1985 року. Член Політбюро ЦК КПРС з 1 липня 1985 по 13 липня 1990 року. Депутат Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині педагога в селі Маматі Ланчхутського району.Закінчив Тбіліський медичний технікум.

Трудову діяльність розпочав в 1946 році інструктором, а потім завідувачем відділу кадрів і оргінструкторською роботою Орджонікідзевського районного комітету комсомолу в Тбілісі.

Член ВКП(б) з 1948 року.

У період з 1949 по 1951 роки Шеварднадзе був слухачем дворічної партійної школи при ЦК КП (б) Грузії, після закінчення якої став інструктором ЦК ЛКСМ Грузії. У 1952 році обраний секретарем, потім другим секретарем Кутаїського обкому ЛКСМ Грузинської РСР, а в 1953 році — першим секретарем Кутаїського міського ЛКСМ Грузинської РСР.

У 1956—1957 роках — другий секретар ЦК ЛКСМ Грузії. З 1957 до 1961 року — перший секретар ЦК комсомолу Грузії.

У 1959 році закінчив заочно Кутаїський педагогічний інститут імені Цулукидзе за фахом «історія».

З 1961 по 1963 рік — 1-й секретар Мцхетського районного комітету КП Грузії, з 1963 по 1964 рік — 1-й секретар Первомайського районного комітету КП Грузії міста Тбілісі.

З 1964 по 1965 рік — перший заступник міністра охорони громадського порядку, з 1965 по 1968 рік — міністр охорони громадського порядку Грузинської РСР. З 1968 по 1972 рік — міністр Міністра внутрішніх справ Грузинської РСР.

У 1972 році був першим секретарем Тбіліського міського комітету КП Грузії.

З 29 вересня 1972 по 6 липня 1985 року — 1-й секретар ЦК Компартії Грузії.

2 липня 1985 року Шеварднадзе був призначений на посаду міністра закордонних справ СРСР, замінивши на цьому посту Андрія Громико. Працював міністром до 20 грудня 1990 року.

З 19 листопада по 26 грудня 1991 року — міністр зовнішніх відносин СРСР.

У травні 1991 року у Грузії відбулись перші загальні президентські вибори, на яких президентом було обрано Звіада Гамсахурдіа. Менш, ніж за рік, у січні 1992, останнього було усунуто від влади Військовою радою, що скасувала також і власне пост президента.

1992 року до Грузії повернувся Едуард Шеварднадзе, якого парламент країни обрав главою держави. У серпні 1995 парламент Грузії прийняв Конституцію, відповідно до якої главою держави є президент, що обирається загальним прямим голосуванням.

5 листопада того ж року одночасно було проведено парламентські та президентські вибори. Президентом країни став Едуард Шеварднадзе.

2000 року був переобраний на другий термін.

23 листопада 2003 подав у відставку.

Помер 7 липня 2014 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

СРСР[ред. | ред. код]

Грузія[ред. | ред. код]

Вірменія[ред. | ред. код]

Україна[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]