Іщенківка
| село Іщенківка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Зіньківський район |
| Рада | Дейкалівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 25 |
| Площа | 0,508 км² |
| Густота населення | 49,21 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38132 |
| Телефонний код | +380 5353 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°07′39″ пн. ш. 34°21′06″ сх. д. / 50.12750° пн. ш. 34.35167° сх. д.Координати: 50°07′39″ пн. ш. 34°21′06″ сх. д. / 50.12750° пн. ш. 34.35167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
115 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38100, Полтавська обл, Полтавський р-н, м Зіньків, вул Воздвиженська, буд 40 |
| Карта | |
  Іщенківка | |
 Іщенківка | |
| Мапа | |
| |
Іще́нківка — село в Україні, у Зіньківській міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 25 осіб. Орган місцевого самоврядування — Дейкалівська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Іщенківка знаходиться на правому березі річки Грунь, вище за течією на відстані двох км розташоване село Шилівка, нижче за течією на відстані в 3,5 км розташоване село Дейкалівка, на протилежному березі — село Підозірка.
На півночі Іщенківка впирається у височину під назвою Горшкова гора, яка порізана ярами. Найбільші з них — Сержин і Бажинського, у якому містяться поклади глини. На півдні село межує з лісисто-болотистою місцевістю.
Історія[ред. | ред. код]
Точний час заснування села — невідомий. Хутір позначався на картах, починаючи з другої половини XIX століття. 1859 року у власницькому хуторі налічувалось 9 дворів, мешкало 40 осіб (28 чоловічої статі та 22 — жіночої), функціонував завод[1]
За даними перепису 1910 року, в Іщенковому хуторі Дейкалівської волості — 27 господарств (22 козацьких, 4 селянських, 1 інше непривілейоване), 172 особи. У хуторі було 177 десятин землі під господарствами, 123 десятини орної та 146 — під посівами.[2]
Німці окупували село 14 жовтня 1941 року. Цього дня була спалена свиноферма. Удруге окупанти вторгнулися в село взимку 1942–1943 років, тоді було вбито одного селянина. На примусові роботи до Німеччини було вивезено 6 осіб. У вересні 1943 року в північній частині Іщенківки проходила лінія оборони німців. На фронтах воювали 29 мешканців села, із них 16 не повернулися.[3]
1980 року в селі у 33 господарствах проживало 70 осіб, у 1998 році в селі налічувалось 14 господарств, мешкало 24 особи, з них працездатних — 1. Станом на 2006 рік у селі проживало 18 осіб, переважно похилого віку.[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
- ↑ Іщенківка// М. Я. Гриценко, М. М. Гриценко — Зіньківщина: історичні нариси — Н. М. Білан та ін. — П. : ІнтерГрафіка, 2006 ст. 286–289
- ↑ а б Приватний архів М. Я. Гриценка
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Іщенківка [Архівовано 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
