Кирило-Ганнівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кирило-Ганнівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Зіньківський район
Рада/громада Кирило-Ганнівська сільська рада
Код КОАТУУ 5321382701
Облікова картка Кирило-Ганнівка 
Основні дані
Населення 402
Площа 1,725 км²
Густота населення 233,04 осіб/км²
Поштовий індекс 38151
Телефонний код +380 5353
Географічні дані
Географічні координати 49°58′31″ пн. ш. 34°21′59″ сх. д. / 49.97528° пн. ш. 34.36639° сх. д. / 49.97528; 34.36639Координати: 49°58′31″ пн. ш. 34°21′59″ сх. д. / 49.97528° пн. ш. 34.36639° сх. д. / 49.97528; 34.36639
Середня висота
над рівнем моря
163 м[1]
Відстань до
районного центру
32 км
Найближча залізнична станція Гоголеве
Відстань до
залізничної станції
45 км
Місцева влада
Адреса ради 38154, Полтавська обл., Зіньківський р-н, с. Кирило-Ганнівка , тел. 9-87-31
Карта
Кирило-Ганнівка. Карта розташування: Україна
Кирило-Ганнівка
Кирило-Ганнівка
Кирило-Ганнівка. Карта розташування: Полтавська область
Кирило-Ганнівка
Кирило-Ганнівка
Кирило-Ганнівка. Карта розташування: Зіньківський район
Кирило-Ганнівка
Кирило-Ганнівка
Мапа

Кири́ло-Га́ннівка — село в Україні, в Зіньківському районі Полтавської області. Населення становить 402 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кирило-Ганнівська сільська рада.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село розташоване на березі річки Мужева Долина, вище за течією межує з селом Шевченки, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Дамаска.

Річка в цьому місці пересихає, утворює невеликі загати. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1710 (Р42).

Походження назви[ред. | ред. код]

Назва походить від імені поміщика Кирила Тимченка та його дружини Ганни.

Історія[ред. | ред. код]

На околицях села збереглося близько 60 курганів.

Засноване наприкінці XVIII століття. За ревізіями 1859—1882 років у колишньому власницькому селі, центрі Кирило-Ганнівської волості Зіньківського повіту Полтавської губернії існувала православна церква (Троїцька, 1802 року), волосна управа, парафіяльне училище, постоялий двір, 3 вітрових та 1 водяний млин, лавка, 3 земські школи, земська лікарня.[2][3]

1 січня 1899 року в Кирило-Ганнівці була відкрита бібліотека-читальня. У фонді закладу перебувало 55 книг, завідуючий закладом — Лука Телюнов. При бібліотеці була відкрита чайна комітету тверезості.[4]

1906 року в селі відбувалися заворушення в маєтку Микитенка і Штанька, орендованому ними у цукрозаводчика Терещенка.

Радянську владу встановлено в січні 1918 року. 1926 року село стало центром сільської ради Опішнянського району.

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 157 жителів села, що загинули від голоду.[5]

Село у часи німецько-радянської війни було окуповане нацистськими військами з жовтня 1941 до вересня 1943 року. Загинуло на фронтах 208 односельчан, під час визволення села полягло 495 радянських воїнів.

Демографія[ред. | ред. код]

1859 року у власницькому селі налічувалось 60 дворів, мешкала 281 особа (143 чоловічої статі та 138 — жіночої).

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі мешкало 309 осіб, налічувалось 56 дворових господарств.

1900 село відноситься до Кирило-Ганнівської громади селян-власників, у якій було 67 дворів, 425 жителів, 214 дес. землі. 1910 у селі — 74 двори, 459 жителів.

1926 року — 117 господарств, 528 жителів.

Динаміка населення
1859 1885 1900 1910 1926 1990 2001
281 309 425 459 528 380 402

Економіка[ред. | ред. код]

У Кирило-Ганнівці працює три сільськогосподарських товариства, що спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур.[6]

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі — загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів,[7] фельдшерсько-акушерський пункт, дошкільний навчальний заклад, парк, Будинок культури, бібліотека.

Архітектура[ред. | ред. код]

У Кирило-Ганнівці збудовані такі пам'ятники:

  • Меморіальний комплекс: надгробок на братській могилі радянських воїнів, полеглим 1943 року при визволенні села (збудований 1971 року);
  • пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим у роки німецько-радянської війни (збудований 1971 року).

Релігія[ред. | ред. код]

  • Троїцька церква УПЦ МП. Зареєстрована у червні 2001 року. Богослужіння проводяться у молитовному будинку, освяченому у червні 2003 року[8]
  • Троїцька церква УПЦ КП. Перша будівля храму збудована 1802 року на кошти надвірного радника Кирила Тимченка. Мурована, з прибудованою дзвіницею. При церкві діяла бібліотека, школа грамоти, церковнопарафіяльна жіноча школа. 1902 року налічувалось 1369 парафіян чоловічої та 1397 — жіночої статей.
    У новітній час богослужіння проводяться з липня 2001 року. Для релігійних відправ використовується молитовний будинок.

Персоналії[ред. | ред. код]

Також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Погода в селі Кирило-Ганнівка
  2. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
  5. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
  6. Підприємства Кирило-Ганнівкки
  7. Сайт Кирило-Ганнівської ЗОШ
  8. Архієрейське богослужіння в Кирил-Ганнівці — Сайт Полтавської єпархії УПЦ МП

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Кирило-Ганнівка // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького)., К.: УЕ, 1992. — С. 342—343 . ISBN 5-88500-033-6
  2. Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.