Абрикосов Олексій Іванович (академік)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Абрикосов Олексій Іванович
Абрикосов Алексей Иванович
Народився 6 (18) січня 1875
Москва, Російська імперія
Помер 9 квітня 1955(1955-04-09)[1] (80 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність патологоанатом, автор(ка)
Alma mater Медичний факультет Московського університетуd (1898)
Перший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова
Галузь паталогічна анатомія
Заклад МДУ
Вчене звання академік АМН СРСР
Науковий ступінь доктор медичних наук
Вчителі Mikhail Nikiforovich Nikiforovd
Членство Російська академія наук
Академія наук СРСР
Партія КПРС
Діти Абрикосов Олексій Олексійович
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1945
Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора
Сталінська премія — 1942

CMNS: Абрикосов Олексій Іванович у Вікісховищі

Олексі́й Іва́нович Абрико́сов (нар. 6 (18) квітня 1875(18750418), Москва — 9 квітня 1955, Москва) — російський радянський патологоанатом, громадський діяч, академік АН СРСР (1939), дійсний член Академії медичних наук СРСР (1944), член-кореспондент Польської АН, Герой Соціалістичної Праці (1945).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Онук і повний тезка шоколадного короля Росії Олексія Івановича Абрикосова (рос. «Товарищество А. И. Абрикосова и Сыновей» — концерн «Бабаєвський»).

У 1899 році закінчив Московський університет. У 19201953 роках — професор Першого Московського медичного інституту (до 1930 року це був медичний факультет Московського університету). У 19441951 роках — директор Інституту нормальної і патологічної морфології АМН СРСР. Організатор і від 1938 року почесний голова Московського товариства патологів. Робив перше бальзамування Леніна та медичний висновок про його смерть.

Був членом КПРС (від 1939 року).

Дружина — Фаня Давидівна Вульф — асистент кафедри патологічної анатомії Першого Московського медичного інституту, прозектор кремлівської лікарні. 1951 року, у зв'язку зі справою «лікарів-шкідників» Абрикосов з дружиною були відсторонені від роботи в кремлівській лікарні.[2] Син Олексій Олексійович Абрикосов — фізик, лауреат Нобелівської премії.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Опублікував понад 100 праць, більшість присвячені вивченню туберкульозу легень, вегетативної нервової системи, захворювань кісток, пухлин м'язової тканини, алергічних реакцій тканин, проблеми сепсису тощо.

Автор підручників, які неодноразово видавалися в УРСР.

Під керівництвом Абрикосова виконано близько 500 наукових досліджень.

Премії, нагороди[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка на честь академіка А. І. Абрикосова на будівлі патолого-анатомічного корпусу Першого Медичного інституту на Абрикосівському провулку в Москві.

Пам'ять[ред. | ред. код]

  • Академія медичних наук СРСР установила премію імені Абрикосова за найкращу роботу з патологічної анатомії.
  • Пам'ятник перед будівлею Першого Медичного інституту роботи О. Г. Постола.
  • Абрикосовський провулок в Москві.

Основні видання праць[ред. | ред. код]

  • (рос.) Абрикосов А. И. О первых анатомических изменениях в лёгких при начале лёгочного туберкулёза. — Москва, 1904.
  • (рос.) Абрикосов А. И. Частная патологическая анатомия. — 2-ое издание. — Выпуски 1—2. — Москва — Ленинград, 1947.
  • (рос.) Абрикосов А. И. Основы общей патологической анатомии. — 9-ое издание. — Москва, 1949.
  • (рос.) Абрикосов А. И. Основы частной патологической анатомии. — 4-ое издание. — Москва, 1950.
  • (рос.) Абрикосов О. І., Струков А. І. Патологічна анатомія, ч. 1—2. К., 1955—56.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Абрикосов Алексей Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Рапопорт Я. Л. На рубеже двух эпох. Дело врачей 1953 года [Архівовано 2 грудня 2010 у Wayback Machine.]. — М.: Книга, 1988. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]