Адольф Лоос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адольф Лоос
нім. Adolf Loos
Народження 10 грудня 1870(1870-12-10)[1][2][…]
Смерть 23 серпня 1933(1933-08-23)[1][2][…] (62 роки)
Кальксбург
Поховання Віденський центральний цвинтар
Країна
(підданство)
 Австрія
 Чехословаччина
 Долитавщина
Навчання Віденський університет прикладних мистецтв, Дрезденський технічний університет і Stiftsgymnasium Melkd
Діяльність архітектор, письменник, architecture critic, дизайнер, фотограф, педагог, art theorist, есеїст, колекціонер мистецтва
Праця в містах Відень[6] і Париж[6]
Архітектурний стиль модерна архітектура
Найважливіші споруди Looshausd і Villa Müllerd
Учні Zlatko Neumannd, Jean Welzd, Josef Bergerd і Otto Breuerd
Батько Adolf Loosd
Брати, сестри Helene Dülbergd
CMNS: Адольф Лоос у Вікісховищі

Адольф Лоос (нім. Adolf Loos; 10 грудня 1870, Брно — 8 серпня 1933, Кальксбург (нині Відень)) — архітектор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у Брно в сім'ї скульптора. З 1890 по 1893 навчався в дрезденській Вищий технічній школі. Три роки провів у США. З 1897 почав виступати як теоретик та публіцист по питанням сучасної архітектури. У 1912 році організовує свою школу архітектури, яка закривається з початком Першої світової війни.

Роботи[ред. | ред. код]

  • «Будинок Лооса» у Відні. Нині — відділення «Raiffeisenbank»
    Інтер'єри кафе у Відні (1904).
  • Вілла Беерра озеро Женфер (1904).
  • Вілла Карма поблизу Монтре на Женевському озері (1904—1906).
  • Інтер'єри американського бара «Кертнер-бар» в Кертнердурхганге (1908)
  • Дім Штейнера Відень (1910).
  • «Лоосхауз» Відень (1909—1911).
  • Конкурсний проєкт будівлі для газети «Трибьюн Тауер» Чикаго (1910-ті).
  • Дім Мюлера Прага 6, Над Градною водоймою, 14/642 (1928—1930). Вілла була побудована, як житловий будинок для пана Френсіса Мюллера. Зараз музей, експозиція присвячена творчості Адольфа Лооса.[7]
  • Теоретична робота «Орнамент і злочин» (1908).

Див. також[ред. | ред. код]

  • 19129 Лоос — астероїд, названий на честь архітектора.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Горюнов В. С, Тубли М. П. Архитектура эпохи модерна. Концепции. Направления. Мастера. — 2-е изд. — С.-Перербург : Стройиздат СПб, 1994. — С. 340. — ISBN 5-87897-004-X.
  • Loos Adolf // Osterreichisches Biographisches Lexikon. — VÖAW, 1993. — Т. 5. — S. 308—309.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Орнамент і Злочин [Архівовано 15 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  • http://architime.ru/architects/a_loos_adolf.htm [Архівовано 10 вересня 2011 у Wayback Machine.]
  • Адольф Лоос (рос.). decopedia.homeideas.ru: Декопедия. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 24 січня 2012.
  • Адольф Лоос. 100velikih.com. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 24 січня 2012.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Adolf Loos
  3. а б в Czech National Authority Database
  4. Vědecká knihovna v Olomouci REGO
  5. regional database of the Pilsen City Library
  6. а б RKDartists
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 4 червня 2002. Процитовано 21 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)