Альтона (Гамбург)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Альтона
ПрапорГерб
Дата створення / заснування 1535
Зображення
Офіційна назва нім. Altona
Країна  Німеччина[1]
Адміністративна одиниця Гамбург
Кількість населення 261 213 осіб
Адміністративно-територіально поділяється на Гамбург-Альтона-Альтштад, Гамбург-Штерншанце, Гамбург-Альтона-Норд, Гамбург-Оттензен (1 квітня 1889), Гамбург-Баренфельд (1 квітня 1890), Гамбург-Ґросс Флотбек (1 липня 1927), Гамбург-Отмаршен (1 квітня 1890), Гамбург-Луруп (1 липня 1927), Гамбург-Осдорф (1 липня 1927), Гамбург-Нінштедтен (1 липня 1927), Гамбург-Бланкенезе (1 липня 1927), Гамбург-Ізерброк (1951), Гамбург-Зюльдорф (1 липня 1927), Гамбург-Ріссен (1 липня 1927)
Висота над рівнем моря 34 м[2]
Спільний кордон із Гамбург-Центр, Аймсбюттель (Гамбург), Піннеберг, Штаде
Площа 78,3 км²
Поштовий індекс 20257, 20357 і 20359
Мапа розташування
Мапа
Офіційний сайт(нім.)
CMNS: Альтона у Вікісховищі

Координати: 53°33′00″ пн. ш. 9°55′59″ сх. д. / 53.55000000002777227336991928° пн. ш. 9.93330000002777780° сх. д. / 53.55000000002777227336991928; 9.93330000002777780

Альтона (нім. Áltona) — один з 7 районів міста Гамбург в Німеччині[3]. Розташований на правому березі річки Ельба. Населення — близько 248 тис. жителів.

В 1640 Альтона була зайнята данцями, їхнє панування тривало понад 200 років. Король Фредерік III дарував їй статус міста, митні привілеї, свободу поселення і віросповідання. У 1938 році Альтона, як і ще кілька сусідніх міст, стала частиною Гамбурга. Історична частина міста була зруйнована бомбардуваннями 1943 року й відтоді не відновлювалася.

Історія[ред. | ред. код]

Альтона була заснована в 1535 році як рибальське село в графстві Гольштейн-Піннеберг. Під час Тридцятилітньої війни потрапила під владу данської корони. У 1664 році король Фредерік III дарував Альтоне міські права. До 1864 року Альтона була одним з найважливіших портових міст данської корони, самим південним її володінням на континенті і найбільшим за населенням містом Шлезвіг-Гольштейна. Розвивалася як конкурент ганзейського Гамбурга в заморській торгівлі.

У 1713 році, в розпал Північної війни, шведський фельдмаршал Стенбок опанував Альтону і велів планомірно випалити її. Після відходу шведів велика частина будівель залишилася в руїнах. Данському міністру Ревентлову довелося розробити новий план міста, по якому Альтона стала забудовуватися заново. Місто стало осередком данського Просвітництва ; саме тут першим в Данії прищеплював пацієнтів (від віспи) доктор Струензе — син пастора церкви Трійці, що збереглася до теперішнього часу.

Золота доба Альтони, що стала другим за величиною містом данської корони, тривала до оголошення континентальної блокади в 1807 році. В продовження XVIII століття населення Альтона збільшилася вдвічі, досягнувши 24 тис. жителів. Відновлення після блокади зайняло не одне десятиліття. У 1821 році професор Г. Х. Шумахер змусив короля дозволити організувати в місті астрономічну обсерваторію; точність її спостережень славилася по всій Європі. У 1844 р. Альтону зв'язала з Кілем перша в Данії залізниця.

За підсумками війни за Шлезвіг Альтона відійшла до Німецької імперії. У 1899 році тут був винайдений апарат Кеніга, перший механічний прилад газодимозахисту пожежних. У 1932 році спроба проведення в місті нацистського маршу вилилася в перестрілку. У 1938 після прийняття «Закону Великого Гамбурга» (нім. Groß-Hamburg-Gesetz, 1937) Альтона включена до складу Гамбурга.

За роки Другої світової війни Альтона втратила не тільки історичну забудову, а й своє єврейське населення. Оскільки вільне місто Гамбург гнобив євреїв (в тому числі шляхом податкової дискримінації), з початку XVII століття гамбурзькі євреї стали переїжджати в Альтону. Після 1941 року цілі квартали міста знелюдніли, через те, що їх мешканців перевезли до таборів смерті. Як нагадування про квітучу колись культуру в Альтоні залишилися єврейські кладовища XVII—XIX ст.

Багато кварталів Альтони залишалися напівзанедбані до 1970-х років, коли федеральний уряд прийняв програму ревіталізації цього району.

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Чотирнадцять районів Альтона

Район складається з 14 міських частин (нім. Stadtteilen)[4]:

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Джордж Джарвіс (1797—1828) — американський філеллін.
  • Йоганн Яків Душ (1725—1787) — німецький письменник, поет і перекладач.
  • Християн Зелле (старший) (1831—1883) — німецький живописець.
  • Ернст Йогансен (1898—1977) — німецький письменник.
  • Василь Струве (1793—1864) — російський астроном.
  • Ґеорґ Гінц[de] (1630—1700) — німецький художник.

Тут жили письменники Карл Май і Генріх Гейне.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Альтонський музей
  • Йенішпарк

Галерея[ред. | ред. код]

В астрономії[ред. | ред. код]

У Альтоні, де була розташована обсерваторія, 1821 року почав видаватися один з перших астрономічних журналів — Astronomische Nachrichten. На честь міста названо астероїд (850) Альтона, відкритий в 1916 році російським астрономом Сергієм Івановичем Белявским.

У мистецтві[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. archINFORM — 1994.
  2. GeoNames — 2005.
  3. §1 Bezirksverwaltungsgesetz (BezVG) vom 6. Juli 2006. HmbGVBl. Teil I 2006, Nr. 33, S. 404. Процитовано 18 березня 2018. (нім.)
  4. Anordnung über die Einteilung des Gebiets der Freien und Hansestadt Hamburg 1965-09-07 HmbGVBl. Teil II 1965, Amtlicher Anzeiger Nr. 181, S. 999 (нім.)

Посилання[ред. | ред. код]