Струве Василь Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Струве Василь Якович
Struve.jpg
Фрідріх Георг Вільгельм Струве
Народився 15 квітня 1793(1793-04-15)
Альтона
Помер 23 листопада 1864(1864-11-23) (71 рік)
Санкт-Петербург
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Alma mater Дерптський університет
Галузь наукових інтересів астрономія
Заклад Пулковська обсерваторія, Дерптська університетська обсерваторія
Нагороди Золота медаль Королівського астрономічного товариства
Королівська медаль

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Васи́ль Я́кович Стру́ве (рос. Струве, Василий Яковлевич, нім. Friedrich Georg Wilhelm Struve; *15 квітня 1793 — †23 листопада 1864) — російський астроном і геодезист німецького походження, один із творців зоряної астрономії, член Петербурзької академії наук1832 р.).

Життєпис[ред.ред. код]

Фрідрих Георг Вільгельм фон Струве народився в Альтоні (район м. Гамбурга в Німеччині) в родині директора місцевої гімназії, одержав філологічну освіту в Дерптському університеті (нині Тартуському університеті, Естонія).

18181839 — директор Дерптської університетської обсерваторії.

З 1833 р. найактивніший учасник спорудження Пулковської обсерваторії (біля Петербургу), відкритої 19 серпня 1839.

Став першим директором цієї обсерваторії. Завдяки його зусиллям її обладнали досконалими інструментами (у тому числі найбільшим на той час у світі рефрактором з 38-сантиметровим об'єктивом).

За особистої участі Струве провели градусний вимір дуги меридіану на величезній відстані від Льодовитого океану до дельти Дунаю (Дуга Струве). У підсумку було отримано цінні матеріали для визначення форми й розмірів Землі.

Під керівництвом В. Я. Струве була визначена система астрономічних постійних, що одержала свого часу всесвітнє визнання й використовувалася протягом 50 років. За допомогою побудованого за його ідеєю пасажного інструмента Струве визначив постійну аберації світла.

В області зоряної астрономії відкрив реальне згущення зірок до центральних частин Галактики й обґрунтував висновок про існування й величину міжзоряного поглинання світла.

Склав два каталоги подвійних зірок (опубліковані — 1827, 1852)

Здійснив перше (1837) успішне вимірювання відстані до зірки (Веги в сузір'ї Ліри).

Був почесним членом багатьох іноземних академій і товариств.

1826 року був нагороджений золотою медаллю королівського астрономічного товариства.

Помер у м. Санкт-Петербург, і похований на Пулковському кладовищі.

Джерела[ред.ред. код]

  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г., Астрономы: Биографический справочник. — 2-е изд., перераб. и доп.. — К.: Наукова думка, 1986. — 512 с.(рос.)

Посилання[ред.ред. код]