Гамаль
α Ari в сузір'ї Овена.
| |
Дані дослідження Епоха J2000.0 | |
---|---|
Сузір'я | Овен |
Пряме піднесення | 02г 07х 10.4071с[1] |
Схилення | +23° 27′ 44.723″[1] |
Видима величина (V) | 1.98 to 2.04[2] |
Характеристики | |
Спектральний клас | K2IIICa-1[3] |
показник кольору U−B | +1.12[3] |
показник кольору B−V | +1.15[3] |
Тип змінності | Осциляції блиску |
Астрометрія | |
Променева швидкість (Rv) | −14.2 ± 0.9[1] км/сек |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 190.73[1] мас/рік |
Паралакс (π) | 49.48 ± 0.99 мас |
Відстань | 66 світлових років 20,2 парсек |
Абсолютна величина (MV) | 0.48[note 1] |
Подробиці | |
Маса | 2[4] M☉ |
Радіус | 13.9 ± 0.3 R☉ |
Світність | 90[4] (болометрична) L☉ |
Ефективна температура | 4590[4] K |
Металічність [Fe/H] | -0.09 ± 0.03 |
Обертання | Vsin(i)=< 17[3]км/сек |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для alf+ari |
Енциклопедія Позасонячних планет | дані для alf+ari |
Гамаль[5] (Хамаль, El Nath, Arietis, Al Ħamal rās al-ħamal) «голова барана» — альфа Овна (Aries), найяскравіша зоря у цьому сузір'ї (α Ari — 2,00m). Вона є червоним гігантом спектрального класу K2 IIICa-1, де приставка Ca вказує на те, що її спектр містить сильні лінії кальцію. α Ari є дещо холоднішою за наше Сонце, але приблизно вдвічі масивніша за нього й її радіус в 15 раз перевищує сонячний. Дана зоря розташована на відстані близько 66 світлових років від Землі й нерегулярно змінює свій блиск на 0.06 зоряної величини.[2]
Велика видима яскравість зорі Гамаль та її розташування на нічному небі близько до площини екліптики (на малюнку праворуч показана штриховою лінією коричневого кольору) спричинило великий інтерес до неї з боку астрології. Річ у тім, що між 2000 та 100 роками до нашої ери точка весняного рівнодення для північної півкулі перебувала в сузір'ї Овена[6], тому всі астрологічні таблиці починалися з Овена.[7] Оскільки альфа Ari того часу була розташована неподалік від точки весняного рівнодення, то стародавні астрологи запам'ятали її як відповідний орієнтир на цю точку на нічному небі.[4] Згодом, внаслідок прецесії осі добового обертання Землі, точка весняного рівнодення перемістилася в область сузір'я Риб, проте порядок подання даних в астрологічних таблицях залишився незмінним.
Унаслідок аналізу даних що до періодичної зміни променевої швидкості спектральних ліній поглинання в спектрі зорі Альфа Ari у 2011 році було відкрито існування масивної екзопланети, що рухається по орбіті навколо даної зорі.[8]
Планета (по порядку віддалення від зорі) |
Маса | Радіус | Велика піввісь (а.о.) |
Орбітальний період (діб) |
Нахил орбіти (°) |
Ексцентриситет орбіти |
Кіл-ть супутників |
---|---|---|---|---|---|---|---|
Альфа Ari b | 1.8 ± 0.2 MJ | ? | 1.2 | 380.8 ± 0.3 | ? | 0.25 ± 0.03 | ? |
- Гамаль [Архівовано 7 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в г д е NAME HAMAL -- Variable Star, database entry, SIMBAD. Accessed on line December 16, 2008.
- ↑ а б NSV 725, database entry, New Catalogue of Suspected Variable Stars, the improved version, Sternberg Astronomical Institute, Moscow, Russia. Accessed on line December 16, 2008.
- ↑ а б в г д HR 617, database entry, The Bright Star Catalogue, 5th Revised Ed. (Preliminary Version), D. Hoffleit and W. H. Warren, Jr., CDS ID V/50. Accessed on line December 16, 2008.
- ↑ а б в г Hamal [Архівовано 2008-12-08 у Wayback Machine.], Stars, Jim Kaler. Accessed on line December 16, 2008.
- ↑ Овен // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 329. — ISBN 966-613-263-X.
- ↑ pp. 151, 152, The Ever-changing Sky: A Guide to the Celestial Sphere, James B. Kaler, Cambridge, UK: Cambridge University Press, 2002, ISBN 0-521-49918-6.
- ↑ p. 196, 365 Starry Nights: An Introduction to Astronomy for Every Night of the Year, Chet Raymo, New York: Simon and Schuster, 1982, ISBN 0-671-76606-6.
- ↑ B.-C. Lee1, D. E. Mkrtichian, I. Han1, K.-M. Kim1 and M.-G. Park «A likely exoplanet orbiting the oscillating K-giant α Arietis» 2011, A&A 529, 134
- ↑ Беручи до уваги її видиму зоряну величину та значення паралаксу.