Очікує на перевірку

Альфред Потоцький (1786–1862)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Потоцький.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Альфред Потоцький.
Альфред Потоцький
пол. Alfred Wojciech Potocki
Народився4 березня 1786(1786-03-04) або 1785[1]
Париж, Французьке королівство
Помер23 грудня 1862(1862-12-23)
Ланьцут, Ланьцутський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща
Країна Російська імперія
Річ Посполита
Діяльністьполітик
Знання мовпольська
Посадапосол до Галицького сейму[d]
РідПотоцькі
БатькоЯн Потоцький
МатиJulia Lubomirskad
Брати, сестриАртур Станіслав Потоцькийd і Andrzej Bernard Potockid
У шлюбі зЖозефіна Марія Чорторійськаd
ДітиАльфред Потоцький і Ewa Józefina Julia Potockad

Альфред Войцех Потоцький гербу «Пилява» (4 березня 1786, Париж — 23 грудня 1862, Ланьцут) — граф І Ланьцутський, маршал Галицької держави, обіймав посаду посланника від Лежайська[2], лицар Мальтійського ордену (в ордені з 1805 р.), лицар честі та відданості[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

Альфред був власником маєтків: Кшешовиці, Ланьцут, Лежайськ і Уладівка. Був офіцером армії Герцогства Варшавського та австрійським таємним радником. Був поранений у Бородінській битві. Він також був великим галицьким стольником.

Обіймав багато державних функцій у титульному королівстві Галичини та Лодомерії. Член-засновник (03.07.1845) Галицького господарського товариства[4].

Його найбільшим внеском у Ланьцут було створення постанови з принципом неподільності, непередаваності та необтяження товару. Їх спадкоємцем міг бути лише старший син ордината. У разі закінчення сім'ї половина майна витрачалася на утримання молоді в навчанні, друга половина — для відставних військових.

21 червня 1814 року Альфред Потоцький одружився з Юзефіною Марією, уродженою Чарторийською, донькою Юзефа Клеменса Чорторийського. Після Першої садиби до нашого часу дійшов, насамперед, парк в англійському пейзажному стилі та критий манеж у стилі класицизму.

Він дав початок ланцутській і кшешовицькій гілкам родини Потоцьких, т. зв. перший сорт срібної Пиляви.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Син Яна (1761—1815), письменника та мандрівника, та Юлії Терези Любомирської[5], брата Артура, батько Альфреда Юзефа Потоцького.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #139231781 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Zamek w Łańcucie Zwięzły opis dziejów i zbiorów (Lwów 1933 rok), str. 48 (PDF). 24 червня 2020.
  3. ↑ Jerzy Baranowski, Marcin Libicki, Andrzej Rottermund, Maria Starnawska, Zakon Maltański w Polsce, Warszawa 2000, s. 224.
  4. ↑ Handbuch des Lemberger Sttathalterei-Gebietes in Galizien für das Jahr 1860, s. 637;
  5. ↑ Maria E. Żółtowska: Potocki Jan h. Pilawa, krypt. i pseud.: J.P., Graf von *** M.L.C.J.P. (1762—1815). W: Polski Słownik Biograficzny. T. XXVIII/1, zeszyt 116. Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1984, s. 36.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Альфред_Потоцький_(1786–1862)&oldid=43798955