Лежайськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лежайськ
Leżajsk
Герб
Герб
Вежа на площі Ринок
Вежа на площі Ринок
Основні дані
50°16′ пн. ш. 22°26′ сх. д. / 50.267° пн. ш. 22.433° сх. д. / 50.267; 22.433Координати: 50°16′ пн. ш. 22°26′ сх. д. / 50.267° пн. ш. 22.433° сх. д. / 50.267; 22.433
Країна Польща Польща
Регіон Підкарпатське воєводство
Засновано 1705
Магдебурзьке право 1397
Населення 14 176 (2008[1])
Площа міста 20,58 км²
Густота населення 689 осіб/км²
Поштові індекси 37-300
Телефонний код 48 17
Номери автомобілів RLE
Висота НРМ 178 м
Міста-побратими Чортків, Новояворівськ
Міська влада
Веб-сторінка lezajsk.um.gov.pl

CMNS: Лежайськ на Вікісховищі

Лежа́йськ (Лєжайск, пол. Leżajsk) — місто в Південно-Східній Польщі, у долині річки Сян. Адміністративний центр Лежайського повіту Підкарпатського воєводства.

Історія[ред.ред. код]

Українці в Лежайську[ред.ред. код]

Народний дім[ред.ред. код]

Будівля Українського Народного дому в Лежайську
Будівля Українського Народного дому в Лежайську

У 1905 році в Лежайську було засноване українське товариство "Просвіта". Для потреб товариства незаможній швець Комарницький подарував свою власну ділянку у центрі міста, на якій у 1913 році постав грандіозний Народний дім, збудований за проектом відомого архітектора Лева Шелевича. Народний дім освятили 16 листопада 1913 року.

З нагоди цих урочистостей львівська українська газета «Руслан» в кінці листопада 1913 року писала: «У неділю 16 листопада Лежайськ відзначав своє велике національне свято – посвячення Народного Дому. Прибуло багато гостей з Ланцюта, Ряшева, Бжеська, Розвадова, Рудника і, навіть, з Острова. Приїхало також кільканадцять членів львівського товариства «Сокола ІІІ» в одностроях і з прапором. Було також 50 місцевих членів «Сокола» з сусіднього Дубна.[3]

У Народному домі до 1939 році був найбільший актовий зал Лежайська, тому його часто орендували для своїх заходів євреї та поляки.

В Народному Домі від початку його ужитку і до липня 1944 року діяли: читальня і філія «Просвіти», бібліотека для дітей та дорослих, кооператив «Самопоміч» з двома крамницями, осередок «Рідної школи», товариство «Сільський господар», спортивне товариство «Луг», аматорський театр, церковний та просвітянський (чоловічий, жіночий і мішаний) хор, дитячий садок, музичні та  танцювальні колективи, ресторан.

У серпні 1939 року польська влада розпустила читальню і філію «Просвіти», а Народний Дім було закрито, на його дверях почеплено пломби. Під час німецької окупації  діяльність читальні і філії «Просвіти» заборонили. Німецькі окупанти дозволили лише діяльність «Освітнього товариства».[3]

У 1939 році в місті проживало 6100 мешканців, з них 400 українців, 3850 поляків і 1850 євреїв[4]. Місто входило до Ланьцутського повіту Львівського воєводства.

1945 року відповідно до «Угоди про взаємний обмін населенням у прикордонних районах» більшість українського населення Лежайська була виселена в СРСР. Українці були переселені в населені пункти Станіславської області — вивезено 223 особи (69 сімей)[5].

Греко-католицька церква[ред.ред. код]

Українська церква в Лежайську
Українська церква в Лежайську

Сучасна будівля греко-католицької церкви Непорочного зачаття в Лежайську збудована в 1832 році на місці давніших церков, була дочірньою церквою парафії Кречовичі Каньчузького деканату Перемишльської єпархії і мала 186 парафіян у місті. Після Першої світової війни стала окремою парафією і осідком Лежайського деканату Перемишльської єпархії. Після виселення українців і заборони греко-католицької церкви використовується римо-католиками і є костелом Ісуса Милосердного для дітей та молоді.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Відомі люди[ред.ред. код]

Hародилися[ред.ред. код]

Почесні громадяни Лежайська[ред.ред. код]

Лежайські старости[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]



Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.