Антифриз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заміна Антифризу

Антифри́з (рос. антифриз; англ. antifreeze, antifreezing agent, antifreezing solution; нім. Frostschutzmittel, Enteisungsflüssigkeit) — водні розчини деяких речовин (етиленгліколю, пропіленгліколю, гліцерину, неорганічних солей), що не замерзають при температурах нижчих 0 °C; застосовують в системах охолодження автомобілів при температурах навколишнього повітря від -75° до 0 °C. Застосовується як добавка до палив машин і механізмів в кліматичних зонах з низькими температурами.

Отруєння антифризом[ред. | ред. код]

Табличка з надписом «Антифриз отрута» на БМП-3 ЗС РФ, попереджаюча військовослужбовців про небезпеку вживання антифризу

Отруєння антифризом настає при вживанні його всередину (помилково сприймаючи його за алкоголь). Смертельна доза становить 100 — 200 грам.[1] Після вживання антифризу настає сп'яніння, яке супроводжується ейфорією (збудженням). Потім через нетривалий період (2 −6 години, інколи більше) цей стан змінюється депресією, сонливістю. Обличчя отруєного стає одутим, червоним. Зіниці розширені або звужені, реакція на світло млява чи взагалі відсутня. Пульс — напружений, незадовго до смерті частішає, ледь вловлюється. Під час надання першої допомоги слід якомога швидше промити шлунок потерпілого, дати йому сольове проносне і терміново відправити до лікарні.

Одним з найвідоміших автомобільних антифризів вітчизняного виробництва є «Тосол».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Довідник лікаря (1998 р.)- ст. 241

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]