Антоновичі (Коростенський район)
село Антоновичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Коростенський район |
Тер. громада | Словечанська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA18060210020028362 |
Облікова картка | с. Антоновичі (до 2017 р.) с. Антоновичі |
Основні дані | |
Населення | 523 (2001) |
Площа | 1,252 км² |
Густота населення | 417,73 осіб/км² |
Поштовий індекс | 11108[1] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°21′44″ пн. ш. 28°18′52″ сх. д. / 51.36222° пн. ш. 28.31444° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
243 м |
Водойми | р. Словечна |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Поліська, 9, с. Словечне, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11122 |
Карта | |
Мапа | |
Антоно́вичі — село в Україні, в Словечанській сільській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 523 особи (2001). Лежить на Словечансько-Овруцькому кряжі.
В кінці 19 століття — 466 мешканців та 70 дворів[2], у 1906 році проживало 531 осіб, дворів — 80[3].
Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 704 особи, кількість дворів — 171[4].
Відповідно до результатів перепису населення 1989 року, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, складала 562 особи.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців складала 523 особи[5].
Відповідно до ревізії 1471 року, село давало податку 30 грошів, відро меду та куницю. У 1555 році передане у власність Кмітам. Разом з тринадцятьма іншими селами, належало овруцькому старості Кшиштофові Матвійовичу Кміті, котрий давав з нього 17 служб до замку, 22 копи литовських грошей, 112 грошів та 24 каді меду. Після Кмитів село тримали Сапіги, зокрема ще в 1622 році[2].
В середині 19 століття — село Овруцького повіту, поблизу витоку річки Словечної[6].
В кінці 19 століття — село Словечанської волості Овруцького повіту, на річці Словечна, за 33 версти від Овруча та 3 версти від Словечного. Православна парафія в Словечному[2].
У 1906 році — сільце Словечанської волості (3-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 33 версти, до волосного центру, с. Словечне — 3 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в м. Овруч[3].
У 1923 році село увійшло до складу Листвинської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною Словечанського району Коростенської округи[7]. Відстань до районного центру, с. Словечне, становила 4 версти, до центру сільської ради, с. Листвин — 3 версти[4]. 2 вересня 1954 року передане до складу Словечанської сільської ради Словечанського району Житомирської області. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, включене до Овруцького району Житомирської області[7].
23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[8].
7 липня 2017 року село увійшло до складу Словечанської сільської територіальної громади Овруцького району Житомирської області[9]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[10].
- Книшевич Пелагея Максимівна (1926—2008) — ланкова колгоспу, Герой Соціалістичної Праці.
- Рудницький Андрій Адамович (1983—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 19 січня 2020.
- ↑ а б в Antonowicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 39. (пол.)
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія.1906. с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 3 червня 2022.
- ↑ а б Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 114. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 3 червня 2022.
- ↑ Населення Житомирської області. http://pop-stat.mashke.org/. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Antonowicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 44. (пол.)
- ↑ а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 192. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 4 квітня 2021.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 26 січня 2023.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Процитовано 3 червня 2022.
- Погода в селі Антоновичі [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]