Координати: 51°21′44″ пн. ш. 28°18′52″ сх. д. / 51.36222° пн. ш. 28.31444° сх. д. / 51.36222; 28.31444

Антоновичі (Коростенський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Антоновичі
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростенський район
Тер. громада Словечанська сільська громада
Код КАТОТТГ UA18060210020028362
Облікова картка с. Антоновичі (до 2017 р.)
с. Антоновичі 
Основні дані
Населення 523 (2001)
Площа 1,252 км²
Густота населення 417,73 осіб/км²
Поштовий індекс 11108[1]
Географічні дані
Географічні координати 51°21′44″ пн. ш. 28°18′52″ сх. д. / 51.36222° пн. ш. 28.31444° сх. д. / 51.36222; 28.31444
Середня висота
над рівнем моря
243 м
Водойми р. Словечна
Місцева влада
Адреса ради вул. Поліська, 9, с. Словечне, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11122
Карта
Антоновичі. Карта розташування: Україна
Антоновичі
Антоновичі
Антоновичі. Карта розташування: Житомирська область
Антоновичі
Антоновичі
Мапа
Мапа

Антоно́вичі — село в Україні, в Словечанській сільській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 523 особи (2001). Лежить на Словечансько-Овруцькому кряжі.

Населення

[ред. | ред. код]

В кінці 19 століття — 466 мешканців та 70 дворів[2], у 1906 році проживало 531 осіб, дворів — 80[3].

Кількість населення, станом на 1923 рік, становила 704 особи, кількість дворів — 171[4].

Відповідно до результатів перепису населення 1989 року, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, складала 562 особи.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців складала 523 особи[5].

Історія

[ред. | ред. код]

Відповідно до ревізії 1471 року, село давало податку 30 грошів, відро меду та куницю. У 1555 році передане у власність Кмітам. Разом з тринадцятьма іншими селами, належало овруцькому старості Кшиштофові Матвійовичу Кміті, котрий давав з нього 17 служб до замку, 22 копи литовських грошей, 112 грошів та 24 каді меду. Після Кмитів село тримали Сапіги, зокрема ще в 1622 році[2].

В середині 19 століття — село Овруцького повіту, поблизу витоку річки Словечної[6].

В кінці 19 століття — село Словечанської волості Овруцького повіту, на річці Словечна, за 33 версти від Овруча та 3 версти від Словечного. Православна парафія в Словечному[2].

У 1906 році — сільце Словечанської волості (3-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 33 версти, до волосного центру, с. Словечне — 3 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалося в м. Овруч[3].

У 1923 році село увійшло до складу Листвинської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, стала частиною Словечанського району Коростенської округи[7]. Відстань до районного центру, с. Словечне, становила 4 версти, до центру сільської ради, с. Листвин — 3 версти[4]. 2 вересня 1954 року передане до складу Словечанської сільської ради Словечанського району Житомирської області. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, включене до Овруцького району Житомирської області[7].

23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[8].

7 липня 2017 року село увійшло до складу Словечанської сільської територіальної громади Овруцького району Житомирської області[9]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[10].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 19 січня 2020.
  2. а б в Antonowicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 39. (пол.)
  3. а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія.1906. с. 160. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 3 червня 2022.
  4. а б Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 114. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 3 червня 2022.
  5. Населення Житомирської області. http://pop-stat.mashke.org/. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 4 квітня 2021.
  6. Antonowicze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 44. (пол.)
  7. а б Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки (PDF). с. 192. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 4 квітня 2021.
  8. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 26 січня 2023.
  9. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  10. Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Процитовано 3 червня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]