Анісімов Ігор Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анісімов Ігор Олексійович
Народився30 червня 1958(1958-06-30) (66 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Місце проживанняКиїв
Країна Українська СРР
 Україна
Діяльністьфізик
Alma materрадіофізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка
ГалузьФізика плазми, радіофізика
ЗакладКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Посадазавідувач кафедри радіотехніки та радіоелектронних систем факультету радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем КНУ
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникЛевитський Сергій Михайлович
Аспіранти, докторантиО. І. Кельник, Т. Є. Літошенко, К. С. Мусатенко, М. В. Висоцький, М. Й. Соловйова, С. В. Сорока
Членствоакадемік АН ВШ України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України
Грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України
Відмінник освіти України

Ігор Олексійович Анісімов (30 червня 1958, Київ) — український фізик, фахівець в галузі фізики плазми та радіофізики, доктор фізико-математичних наук, професор, академік АН ВШ України з 2011 року, відділення фізики та астрономії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 30 червня 1958 року в Києві.

Закінчив радіофізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка в 1980 р. (диплом з відзнакою).

У 1982—1986 рр. навчався в заочній аспірантурі, у 1998—2000 рр. — в докторантурі того самого факультету.

Кандидатську дисертацію «Випромінювання електромагнітних хвиль при взаємодії модульованих електронних пучків з неоднорідною плазмою» (науковий керівник — проф. С. М. Левитський) захистив у 1987 р., докторську дисертацію «Лінійна трансформація пучкових та електромагнітних хвиль у неоднорідних плазмово-пучкових системах» (науковий консультант — проф. С. М. Левитський) — у 2000 р.

З 1980 р. працює в Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка (зараз — Київський національний університет імені Тараса Шевченка) на радіофізичному факультеті (зараз — факультет радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем) на посадах асистента (1980—1988), доцента (1989—2001), професора (2001—2002 та 2020), завідувача кафедри (2002—2007, 2012—2015 та з 2020), декана (2007—2019) на кафедрах радіоелектроніки (напівпровідникової електроніки) — 1980—2001, фізичної електроніки — 2002—2020, радіотехніки та радіоелектронних систем — з 2020 р.

Звання доцента отримав у 1990 р., звання професора — в 2003 р.

У 1995—2005 рр. викладав за сумісництвом у Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Основні наукові результати:

  • розраховано випромінювання модульованих електронних пучків в неоднорідній плазмі в умовах лабораторних та іоносферних експериментів;
  • запропоновано та досліджено просвітлення бар'єрів щільної плазми для електромагнітних хвиль за допомогою електронних пучків;
  • досліджено нелінійні ефекти при збудженні модульованим електронним пучком області локального плазмового резонансу неоднорідної плазми;
  • досліджено збудження кільватерних хвиль у плазмі нерелятивістськими та релятивістськими електронними згустками;
  • досліджено режими роботи генератора шуму Кияшка — Піковського — Рабиновича та можливі біфуркації в ньому.

Ці результати отримано разом з С. М. Левитським, О. І. Кельником, аспірантами та студентами.

Має також публікації з історії архітектури Києва.

Був науковим керівником 3 науково-дослідних робіт на замовлення МОН України (2011—2021).

Автор понад 150 наукових статей, з них 70 — у базі Scopus, індекс Гірша — 4.

Педагогічна діяльність

[ред. | ред. код]

Підготував 1 доктора та 6 кандидатів наук.

Основні прочитані курси

[ред. | ред. код]

Підручники

[ред. | ред. код]
  • «Коливання та хвилі» (вид. 1 — Академпрес, К., 2003; вид. 2 — ВПЦ «Київський університет», К., 2009),
  • «Синергетика» (ВПЦ «Київський університет», К., 2014),
  • «Фізика плазми» (2018)[1].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Президент Українського фізичного товариства, голова правління Всеукраїнського об'єднання медичних фізиків та інженерів. Член бюро наукової ради «Фізика плазми і плазмова електроніка» НАН України. Голова спецради на факультеті радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член спецради в Інституті фізики НАН України. Член редколегії журналів «Питання атомної науки і техніки. Фізика плазми», «Известия вузов. Радиоэлектроника». Член програмних комітетів ряду наукових конференцій з фізики плазми, прикладної фізики та електроніки, радіофізики.

Голова журі Всеукраїнської та Київської міської учнівських олімпіад з фізики, заступник голови журі учнівських та студентських турнірів з фізики, був науковим керівником команди України на міжнародних олімпіадах школярів з фізики. З 2017 р. — член Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, у 2015—2019 рр. був членом колегії МОН України.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Экспериментальное обнаружение просветления плазменного волнового барьера с помощью электронного пучка // ЖТФ. 1991. Т. 61, вып. 3 (у співавторстві);
  • О возможности наблюдения переходного излучения в активных, плазменно-пучковых экспериментах в верхней атмосфере и космосе // ФП. 1994. Т. 20, № 9 (у співавторстві);
  • Перехідне випромінювання зарядженого згустку як засіб діагностики плазмових утворень // УФЖ. 1997. Т. 42, № 8 (у співавторстві);
  • Коливання і хвилі: Навч. посіб. К., 1997; Electric Fields Excitation in Non-Uniform Plasma by a Modulated Electron Beam // Physica Scripta. 2000. Vol. 62, № 5 (у співавторстві).

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Анісімов Ігор Олексійович. Логос Україна.
  • Анісімов Ігор Олексійович. Факультет радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем.
  • Анісімов Ігор Олексійович. Кафедра фізичної електроніки факультету радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем КНУ імені Тараса Шевченка.