Арта
| Арта Άρτα |
|
|---|---|
 |
|
  Арта |
|
| Координати: 39°09′ пн. ш. 20°59′ сх. д. / 39.150° пн. ш. 20.983° сх. д. | |
| Країна | Греція |
| Децентр. адміністрація | Адміністрація Епіру і Західної Македонії |
| Периферія | Епір |
| Периф. одиниця | Арта |
| Колишні адмін. одиниці | |
| - Регіон | Епір |
| - Ном | Арта |
Розташування на мапі ному  |
|
| Уряд | |
| - мер | Панайотіс Економідіс |
| Площа | |
| - Повна | 47,973 км² |
| Висота над р.м. | 30 м |
| Населення (2001[1]) | |
| - Усього | 23 863 |
| Часовий пояс | EET/EEST (UTC+2/3) |
| Поштовий код | 471 00 |
| Телефонний код(и) | 26810 |
| Авто | ΑΤ |
| Вебсайт: www.arta.gr | |
А́рта (грец. Άρτα), інколи Нарди (тур. Narda, алб. Narta) — місто в Греції, друге за величиною в Епірі, столиця однойменного ному Арта.
Історія[ред. | ред. код]
Перше поселення в районі сучасного міста було засноване у 9 столітті до н. е. Згодом у 7 столітті до н. е. коринфяни назвали утворене тут місто Амбракією.
У 295 до н. е. епірський цар Пірр, а також правитель молосців, переніс столицю свого царства до Амвракії. Неодноразово на місто нападали римляни, зрештою 146 до н. е. місто стало частиною Римської імперії, а сама провінції Епір була перейменована лат. Epirus vetus — Старий Епір, щоб відрізнити його від Нового Епіру на сході. Перша згадка саме про місто Арта датується 1082 роком.
У 1204 після падіння Константинополя під натиском хрестоносців, він став столицею держави Епірського деспотату. Деспотат сягав Дурреса і включав всю північно-західну Елладу, Фессалію та північно-західну Македонію. Його засновником був Михайло І Комнін (1205—1215), родич візантійської династії Комнінів. Згодом послідовно змінювались «господарі» міста: італійська династія Орсіні (1318—1337), Сербська імперія (1337 — 1359), албанські (1359—1416) та італійські правителі (Карл II Токко, Леонардо III Токко).
Османи завоювали Арту 1449 року та перейменували на Нарди́. 1717 року місто окупували венеційці, 1797 року — французи. Турки повторно завоювали Арту 1799 р. Приєднання міста до незалежної Греції відбулось 1881 року на умовах укладеного між Туреччиною та Грецією Берлінського трактату.
Населення[ред. | ред. код]
| Рік | Населення |
|---|---|
| 1981 | 20,004 |
| 1991 | 23,710 |
| 2001 | 23,863 |
Персоналії[ред. | ред. код]
- Пірр — гегемон Епірського союзу.
- Максим Грек — православний святий.
- Наполеон Зервас — грецький генерал доби Другої світової війни.
- Теодорос Циніс — герой Грецької революції.
- Ніколаос Скуфас — один із засновників «Філікі Етерія».
- Янніс Макріянніс — герой Грецької революції.
- Костас Кристаліс — поет.
- Янніс Мораліс — художник.
- Антоніос Нікополідіс — голкіпер футбольної національної збірної Греції.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
В місті є низка пам'яток візантійського періоду, зокрема:
Примітки[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арта |
- ↑ Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
| |||||||
|
