Арта
Арта Άρτα |
|
---|---|
Міст в Арті візантійської доби | |
Координати: 39°9′ пн. ш. 20°59′ сх. д. / 39.150° пн. ш. 20.983° сх. д. | |
Країна | Греція |
Децентр. адміністрація | Адміністрація Епіру і Західної Македонії |
Периферія | Епір |
Периф. одиниця | Арта |
Колишні адмін. одиниці | |
- Регіон | Епір |
- Ном | Арта |
Розташування на мапі ному |
|
Уряд | |
- мер | Панайотіс Економідіс |
Площа | |
- Повна | 47,973 км² |
Висота над р.м. | 30 м |
Населення (2001[1]) | |
- Усього | 23 863 |
Часовий пояс | EET/EEST (UTC+2/3) |
Поштовий код | 471 00 |
Телефонний код(и) | 26810 |
Авто | ΑΤ |
Вебсайт: www.arta.gr |
А́рта (грец. Άρτα), інколи Нарди (тур. Narda, алб. Narta) — місто в Греції, друге за величиною в Епірі, столиця однойменного ному Арта.
Перше поселення в районі сучасного міста було засноване у 9 столітті до н. е. Згодом у 7 столітті до н. е. коринфяни назвали утворене тут місто Амбракією.
У 295 до н. е. епірський цар Пірр, а також правитель молосців, переніс столицю свого царства до Амбракії. Неодноразово на місто нападали римляни, зрештою 146 до н. е. місто стало частиною Римської імперії, а сама провінції Епір була перейменована лат. Epirus vetus — Старий Епір, щоб відрізнити його від Нового Епіру на сході. Перша згадка саме про місто Арта датується 1082 роком.
У 1204 після падіння Константинополя під натиском хрестоносців, він став столицею держави Епірський деспотат. Деспотат сягав Дурреса і включав всю північно-західну Елладу, Фессалію та північно-західну Македонію. Його засновником був Михайло І Комнін (1205—1215), родич візантійської династії Комнінів. Згодом послідовно змінювались «господарі» міста: італійська династія Орсіні (1318—1337), Сербська імперія (1337 — 1359), албанські (1359—1416) та італійські правителі з династії Токко (Карло II Токко, Леонардо III Токко).
Османи завоювали Арту 1449 року та перейменували на Нарди́. 1717 року місто окупували венеційці, 1797 року — французи. Османи повторно завоювали Арту 1799 р. Приєднання міста до незалежної Греції відбулось 1881 року на умовах укладеного між Туреччиною та Грецією Берлінського трактату.
Рік | Населення |
---|---|
1981 | 20,004 |
1991 | 23,710 |
2001 | 23,863 |
- Пірр — гегемон Епірського союзу.
- Максим Грек — православний святий.
- Наполеон Зервас — грецький генерал доби Другої світової війни.
- Теодорос Циніс — герой Грецької революції.
- Ніколаос Скуфас — один із засновників «Філікі Етерія».
- Янніс Макріянніс — герой Грецької революції.
- Костас Кристаліс — поет.
- Янніс Мораліс — художник.
- Антоніос Нікополідіс — голкіпер футбольної національної збірної Греції.
В місті є низка пам'яток візантійського періоду, зокрема:
- ↑ Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.