Астрагал яйцеплодий
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Астрагал яйцеплодий | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Astragalus testiculatus Pall., 1800 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Астрага́л яйцеплодий[1][2] (Astragalus testiculatus) — вид трав'янистих рослин з родини бобові (Fabaceae), поширений у Євразії від України до Сибіру і Сіньцзяну.
Багаторічна рослина 5–12 см. Листочки еліптичні або довгасті. Чашечка з напів-притиснутими білими і чорними волосками, іноді з домішкою чорних волосків тільки на зубцях. Віночок блідо-фіолетовий, рожевий, рідко білуватий[2]. Стебла, якщо вони в рідкісних випадках присутні, до 2–3(6) см, висхідні, дуже густо вкриті волосками. Листки (2)5–12 см[3].
Поширений у Євразії від України до Сибіру і Сіньцзяну[4][5][6].
В Україні вид зростає на степах і кам'янистих схилах — на сході Лісостепу і Степу (Донецька, Луганська, Херсонська області)[2].
- ↑ Astragalus testiculatus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 196. (рос.)(укр.)
- ↑ Flora of China. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 19.04.2020. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 19.04.2020. (англ.)
- ↑ The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 19.04.2020. (англ.)
- ↑ Germplasm Resources Information Network. Процитовано 19.04.2020. (англ.)
|
Це незавершена стаття про бобові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
