Багатозначність

Багатозначність або Полісемі́я (грец. πολυσημεία «багатозначність», інша назва «багатозначність слова») — наявність у мовній одиниці (слові, фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції) кількох значень.

Багатозначність - це:

• термін, який має кілька або багато значень.
• той, який має велике значення.
• слово, яке містить у собі натяк на що-небудь; також промовистий, виразний.
• у математиці — який складається з багатьох цифрових знаків. Багатозначне число.
• у переносному значенні — складний, глибокий, багатий за змістом, сенсом.

Полісемія буває радіальною та ланцюжковою. Антонімічний термін — моносемія або однозначність. Якщо значення однакових слів втратили смисловий зв'язок, то вони стають омонімами, які вже не мають між собою нічого спільного, напр.: аспід (змія і мінерал), банка (посуд, мілина, а також лава для гребців), коса (знаряддя і волосся), місяць (супутник Землі і час) тощо.

Приклади

Слово «драматургія» означає:

1. драматичне мистецтво;
2. сукупність драматичних творів письменника, літературного напряму, народу, епохи;
3. теорія побудови драматичного твору.

Багатозначність слова виникає у процесі розвитку мови. Наприклад, в українській мові «вік» залежно від контексту може означати:

1. століття (мудреці про жінок: «Царство жінки — це царство ніжності, тонкості і терпіння». Віки і тисячоліття світової історії осяяні мудрістю та любов'ю, чарівністю та красою Вас — берегинь домашнього вогнища та продовжениць людського роду);
2. життя кого-небудь («Батько кінчає свій вік, а син починає», Коцюбинський);
3. період часу, епоху («У дитячі любі роки Я любила вік лицарства», Леся Українка);
4. довгий час («Тому сидіти доведеться, гляди — і цілий може вік», Котляревський);
5. ступінь у розвитку людини («З того віку дитячого поперед усього пам'ятаю нашу хату білу», Марко Вовчок);
6. у сполученні з часткою «не» — в значенні «ніколи» («Раз добром нагріте серце, вік не прохолоне», Шевченко);
7. ствердження «завжди» («Потім хвилі морські голоситимуть вік надо мною», Леся Українка).

У Вікіпедії

• Неоднозначність або Багатозначність — окрема стаття для розрізнення енциклопедичних статей з однаковими назвами, але різними значеннями.

Джерела

• Кобозева І. М. Лінгвістична семантика. — М., 2000.
• Багатозначність // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Див. також

• Омоніми

Посилання

• Полісемія // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 399. — ISBN 978-966-439-921-7.
• 340/mode/1up?view=theater Полісемія; Розпорошення // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 243; 340.

• § 16. Однозначні і багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова [Архівовано 9 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Цимбал Н. Сучасна українська літературна мова з практикумом : Навчальний посібник / Наталія Цимбал. — Умань: ООП Жовтий О. О., 2015. — 399 с.