Ендре Бойтар
Ендре Бойтар | |
---|---|
Народився | 26 травня 1940[1] Будапешт, Угорське королівство |
Помер | 11 лютого 2018[1] (77 років) |
Країна | Угорщина |
Діяльність | перекладач, редактор, критик, історик літератури, викладач, літературний критик, bohemicist, славіст, балтист |
Галузь | літературознавство[2] |
Alma mater | Будапештський університет (1963) |
Знання мов | чеська, польська, литовська, сербська, російська, українська, угорська, німецька, болгарська і латиська |
Діти (2) | B. Endre Bojtárd |
Нагороди | |
Ендре Бо́йтар (угор. Bojtár Endre; *26 травня 1940, Будапешт) — угорський літературознавець і перекладач.
Закінчив 1963 Будапештський університет. Чоловік А. Бойтар. Автор книг «Авангардистська література Східної Європи» (1977), «Слов'янський структуралізм» (1978), «Східноєвропеєць у літературознавстві» (1984), статей, присвячених літературному процесу в Україні, в Прибалтиці, питанням розвитку поезії Східної Європи, в тому числі України, головним чином перших десятиліть 20 століття, мистецьких напрямів і течій того часу.
В періодичних виданнях, збірниках та «Енциклопедії світової літератури» опубліковані статті про багатьох російських, литовських і українських письменників, зокрема про І. Франка, Лесю Українку, О. Кобилянську, М. Коцюбинського, В. Стефаника, Ю. Яновського, А. Головка, О. Довженка, О. Гончара, Л. Дмитерка, Ю. Щербака тощо.
Упорядник і автор післямов до книг українських казок, колективних та авторських збірок українських письменників, перекладених угорською мовою.
Ендре Бойтару належить більшість перекладів у збірці українських народних казок «Золотий черевичок»; переклав оповідання Ю. Щербака «Хай насниться янгол», «Фільм першої категорії» та ін. Перекладає також твори російських, білоруських, литовських, польських, чеських та інших письменників.
- Гедєш А. Перекладацький світ подружжя Бойтарів. «Всесвіт», 1985, № 6
- УЛЕ. К., 1988, т.1. — с.207.
Це незавершена стаття про угорського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |