Бурка Віктор Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бурка Віктор Павлович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження 23 лютого 1966(1966-02-23)
Київ
Смерть 5 січня 2015(2015-01-05) (48 років)
Артемівськ
(автомобільна аварія)
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність Україна Україна
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Ві́ктор Па́влович Бу́рка (23 лютого 1966 — 5 січня 2015) — старший солдат батальйону ім. Кульчицького, учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Займався приватним підприємництвом. Брав активну участь в подіях Революції Гідності. З початком російсько-української війни на Майдані записався добровольцем.

Снайпер, 2-ге відділення 1-го взводу 3-ї роти, Київська окрема бригада, Північне ОТО НГУ, псевдо «Дядя Вітя».

Протягом 19 серпня — 6 жовтня брав участь у боях за Вуглегірськ. Січнем 2015-го відряджений на схід України — для забезпечення ротації підрозділів резервного батальйону ім. Героя України генерал-майора С. Кульчицького.

5 січня перебував в мікроавтобусі «Богдан», котрий при перевезенні взводу резервістів потрапив у ДТП поблизу Артемівська. З «Богданом» зіштовхнувся військовий «КрАЗ». Сергій Бабічев був досвідченим водієм, за свідченнями тих, хто вижив, до останнього намагався зробити все можливе для того, щоб уникнути зіткнення та врятувати побратимів, Бурка загинув від травм. Тоді загинуло 12 військовиків, серед них Ігор Каплуненко, Юрій Лінивенко, Роман Малюта, Володимир Матківський, Максим Щіпов, ще 21 зазнав травм, 17 січня від травм помер Ігор Дідач.

Без Віктора лишилася 21-річна донька.

Похований в місті Київ, Байкове кладовище.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 27 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 6 січня 2022.
  3.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 5 січня на YouTube

Джерела[ред. | ред. код]