Веймарн Павло Платонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Веймарн.
Веймарн Павло Платонович
Основна інформація
Дата народження1857[1][2][3]
Місце народженняСанкт-Петербург, Російська імперія[2]
Дата смерті10 (23) вересня 1905 або 9 (22) вересня 1905[3]
Місце смертіНарва, Yamburgsky Uyezdd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
ГромадянствоРосійська імперія
Національністьбалтійські німці[3]
Професіїмузичний критик, композитор, музикознавець, піаніст, music publicist
ОсвітаThe First Saint-Petersburg Gymnasiumd
БатькоPlaton von Weymarnd
МатиAnisiya Ignatyevad

Веймарн Павло Платонович (1857, Санкт-Петербург — 10 [23] вересня 1905, Нарва, нині Естонія) — російський музичний критик, композитор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Закінчив Першу Санкт-Петербурзьку класичну гімназію. Служив у лейб-гвардії Семенівському полку.

Теорії музики навчався у К. Галлера і А. Казбирюка, грі на фортепіано — у К. Фон-Арка. Від 1888 — редактор, від 1890 — ред.-видавець журналу «Баян» (С.-Петербург).

Написав кілька брошур про M. І. Глінку, Е. Ф. Направника і про Ц. А. Кюї. Брав участь в упорядкуванні російського розділу «Музичного словника» Г. Рімана (перекладений з німецької Musik-Lexikon, 1901), куди вмістив довідку про М. Лисенка.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Веймарн, Павел Платонович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. I. — С. 378. — 956 с.
  2. ↑ а б Г. Риман Веймарн // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 215–216.
  3. ↑ а б в Картотека Амбургера

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Веймарн_Павло_Платонович