Верхня Рудня
село Верхня Рудня | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Коростенський район |
Тер. громада | Овруцька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA18060170150098666 |
Облікова картка | с. Верхня Рудня |
Основні дані | |
Населення | 31 (2001) |
Площа | 0,19 км² |
Густота населення | 163,16 осіб/км² |
Поштовий індекс | 11935[1] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°33′47″ пн. ш. 28°31′26″ сх. д. / 51.56306° пн. ш. 28.52389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
150 м |
Водойми | р. Словечна |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Шевченка, 43, м. Овруч, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11101 |
Карта | |
Мапа | |
Ве́рхня Ру́дня — село в Україні, в Овруцькій міській територіальній громаді Коростенського району Житомирської області. Кількість населення становить 31 особу (2001). У 1941—43 роках — адміністративний центр Верхнє-Руднянської сільської управи.
Наприкінці 19 століття у поселенні налічувалося 124 мешканці та 22 двори[2], у 1906 році — 185 мешканців, дворів — 25[3], у 1923 році — 47 дворів та 239 мешканців[4].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 83 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 31 особу[5].
У другій половині 19 століття — село Покалівської волості Овруцького повіту Волинської губернії, за 27 верст від Овруча[2]. Розміщувалося у південній частині Овруцького повіту, на річці Словечна[6]. Належало до православної парафії у Покалеві, за 30 верст[7].
У 1906 році — сільце Покалівської волості (3-го стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Овруч, становила 35 верст, від волосного центру, с. Покалів — 26 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося в Овручі[3].
У 1923 році включене до складу новоствореної Середнє-Руднянської сільської ради, яка, 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоутвореного Словечанського району Коростенської округи[8]. Розміщувалося за 29 верст від районного центру, містечка Словечне, та 3 верст — від центру сільської ради, с. Середня Рудня[4].
У 1941—43 роках — адміністративний центр Верхнє-Руднянської сільської управи Словечанського району. 11 серпня 1954 року, внаслідок ліквідації Середньоруднянської сільської ради, село увійшло до складу Заболотської (згодом — Слобідська) сільської ради Словечанського району Житомирської області. 30 грудня 1962 року село, в складі сільської ради, передане до Овруцького району Житомирської області[8].
23 липня 1991 року, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР…», село віднесене до зони гарантованого добровільного відселення (третя зона) внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС[9].
20 грудня 2019 року село увійшло до складу новоствореної Овруцької міської територіальної громади Овруцького району Житомирської області[10]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, у складі новоствореного Коростенського району Житомирської області[11].
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 26 травня 2020.
- ↑ а б Rudnia 45.) R. Wierzchnia… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 558. (пол.)
- ↑ а б Список населенных мест Волынской губернии (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир:Волинська губернська типографія, 1906. с. 162. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Волинський губернський відділ управління. 1923. с. 115. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ Rudnia 18.) R. Niżnia, Średnia i Wierzchnia… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 928. (пол.)
- ↑ Теодорович Н. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Том I. Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский (PDF) (російська) . Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври, 1888. с. 405. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ а б Упоряд. Р.Ю. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: «Волинь», 2007. с. 225. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 2 вересня 2023.
- ↑ Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 2 жовтня 2020.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 2 вересня 2023.