Вознівці
село Вознівці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Вінницька область |
Район | Жмеринський район |
Тер. громада | Станіславчицька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA05060130040038305 |
Основні дані | |
Населення | 328 |
Площа | 1,118 км² |
Густота населення | 293,38 осіб/км² |
Поштовий індекс | 23161 |
Телефонний код | +380 4332 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°54′7″ пн. ш. 28°12′46″ сх. д. / 48.90194° пн. ш. 28.21278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
312 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 23161, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Тарасівка, вул. Шевченка, 17 |
Карта | |
Мапа | |
Во́знівці — село в Україні, у Станіславчицькій сільській громаді Жмеринського району Вінницької області.
Село Вознівці виникло на чумацькому шляху. Чумаки-подоляни, що їхали до Криму по сіль на своїх мажах (возах), зупинялися в ньому перепочити, відремонтувати воза або купити нового. З часом назвали село Вознівцями. За легендою, чумаки у Вознівцях викопали три криниці. Через небезпеку хвороб, зокрема чуми, у чумаків виробилась традиція просмолювати перед від'їздом нову полотняну сорочку дьогтем, а село, щоб захистити від пошестей, тричі оборювали трьома запряженими в плуги чорними волами.
Як зазначається у працях Євфимія Сіцинського, «село розташоване по досить великій лісовій балці, на відстані З верств від залізничної станції Ярошенка. Гігієнічні умови сприятливі для здоров'я. Ґрунт глинистий, чумацтво, яким займались жителі до спорудження залізниці, дало назву селу. Нині жителі виключно землероби. Парафіян нараховується: чоловіків 269 і жінок 266. До 1869 року існувала стара дерев'яна церква, трикупольна, час спорудження якої невідомий. Замість неї стараннями парафіян зведена нова, однокупольна, теж дерев'яна, посвячена на честь Покрови Святої Богородиці. Парафія до 1837 року була самостійною, з 1837 до 1893 року приписана до села Щучинець».
На фронтах Великої Вітчизняної війни загинуло 57 чоловіків із села Вознівці. 8 жовтня 1967 року відкрито пам'ятник загиблим односельцям. Уродженець Возновець А. М. Грабчак у роки війни командував партизанським з'єднанням. 2 травня 1945 року Андрію Михайловичу Грабчаку присвоєно звання Героя Радянського Союзу. В 1991 році з ініціативи та на кошти жителів села герою-партизану у селі відкрито пам'ятний барельєф.
У селі провів дитинство знаний український письменник Звірик Анатолій Петрович.
- Михайло Антонюк «Через віхи історії» — Вінниця: «О.Власюк» — 2004 р. — ст. 295-304
- Біньківський М. І., Овчарук М. М., Райчук М. М. «На перехресті шляхів і доль» — К.: «ЕксОб» — 2002 р. — ст. 270-272
- Тара́сівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.239 (Вознівці)
Це незавершена стаття з географії Вінницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |