Військові модифікації корабля «Союз»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Військові модифікації корабля «Союз» — «Союз-П» (7К-П) (11Ф71), «Союз-ППК» (11Ф71), «Союз-Р» (7К-Р), Союз 7К-ВІ «Звєзда» (11Ф73), Союз 7К-ОБ-ВІ (11Ф731)

В процесі створення корабля Союз опрацьовувалися варіанти його бойового застосування. Існував цілий ряд розробок для ведення розвідки, інспектування ворожих космічних апаратів, перехоплення цілей в космосі тощо.

Союз-П

[ред. | ред. код]

У 1964 році філія № 3 ОКБ-1 Куйбишевського заводу «Прогрес» під керівництвом ведучого конструктора Дмитра Козлова приступила до розробки першого в історії пілотованого орбітального перехоплювача «Союз-П» (7К-П).

Конструкція цього корабля базувалася на основі звичайного «Союзу» (7К-ОК) з невеликими доопрацюваннями.

Озброєння на перехоплювачі відсутнє, оскільки основним завданням екіпажу було інспектування космічних об'єктів, і насамперед — американських супутників.

Для цього екіпаж «Союзу» повинен був вийти у відкритийкосмос і вивести корабель противника з ладу, або помістити його в спеціальний контейнер і відправити на Землю. Однак дуже скоро від такого рішення відмовилися — в той час всі радянські супутники обладнувалися системою підриву, чого очікували і від американців.

Союз-ППК

[ред. | ред. код]

Проєкт космічного перехоплювача з космонавтами на борту. Роботи по проєкту почалися в 1964 р.

Проєкт космічного перехоплювача з 8 ракетами.

На зміну проєкту «Союз-П» прийшов проєкт повноцінного бойового корабля «Союз-ППК», оснащеного вісьма невеликими ракетами, розміщеними в носовій частині — тепер мова йшла тільки про знищення ворожого супутника. Довжина «Союз-ППК» становила 6,5 м, максимальний діаметр — 2,7 м, населений об'єм — 13 кв.м. (Розрахований на 2-х космонавтів), повна маса — 6,7 тонни. Крім цього, постановою ЦК КПРС і Радміну СРСР від 24 серпня 1965 філії № 3 доручалося створення орбітального розвідника, який отримав назву «Союз-ВІ» (Висотний дослідник, також відомий під позначеннями 7К-ВІ і «Звєзда»). За основу, як і раніше брався космічний корабель 7К-ОК, але з абсолютно іншою «начинкою». Розвідник повинен був вести фоторозвідку, візуальне спостереження і, в разі необхідності, знищувати кораблі супротивника.

Роботи по проєкту були припинені в 1965 р.

Союз-Р

[ред. | ред. код]

Проєкт космічного розвідника «Союз-Р».

Через затримки, пов'язані зі збоями в програмі льотно-конструкторських випробувань «Союзів» ці плани довелося перенести на 1967 р., але до того часу проєкт був перероблений. Новий орбітальний розвідник 7К-ВІ з екіпажем з 2-х чоловік мав би повну масу 6600 кг, однак ракета-носій мала можливість вивести на орбіту тільки 6300 кг корисного навантаження.

Це спричинило за собою появу проєкту модернізованої ракети «Союз-М» (11А511М). Остаточний варіант пілотованого комплексу «Союз-ВІ» був схвалений в постанові від 21 червня 1967 року, а термін першого польоту затверджений на кінець 1968 — початок 1969 року.

Союз 7К-ВІ

[ред. | ред. код]
Докладніше: Союз 7К-ВІ

Конструктивні доробки корабля-розвідника виявилися досить суттєвими. На відміну від звичайних «Союзів» на ньому крісла екіпажу встановили в ряд, а приладове обладнання вздовж бортів капсули. На спусковому апараті з'явилася безвідкатні гармата для стрільби у вакуумі. Зовнішня підвіска була обладнана штангами з пеленгаторами, призначеними для пошуку ворожих об'єктів.

Цікавою деталлю «Союз-ВІ» стало використання енергоустановки на базі ізотопного реактора — від сонячних батарей відмовилися, оскільки вони робили корабель уразливішим. Також розглядалася можливість обладнання корабля стикувальним модулем, що дозволяв проводити стикування з військової орбітальною станцією «Алмаз» (у всьому світі вона відоміша як «Салют»). Повна довжина «Союз-ВІ» склала 8 м, діаметр — 2 м, населений обсяг — 1 кв.м., повна маса — 6700 кг.

До складу орбітальної дослідної станції «Союз-ВІ» (11Ф730) входили орбітальний блок ОБ-ВІ (11Ф731) і транспортний корабель 7К-С (11Ф732) для доставки на нього екіпажу.

Незадовго до цього, у вересні 1966 року, почалася підготовка загону космонавтів, до складу якого увійшли П.Попович, А.Губарев, Ю.Артюхін, В.Гуляев, Б.Белоусов і Г.Колесніков. Екіпажі Попович-Колесников і Губарєв-Бєлоусов повинні були летіти на «Союз-ВІ» першими.

Скасування проєктів

[ред. | ред. код]

Однак жодного запуску орбітального розвідника так і не зробили. Причиною цього стала різка протидія з боку начальника ОКБ-1 В.Мішин. За його твердженнями програма «Союз-ВІ» стала б марною тратою коштів і розпиленням ресурсів, оскільки всі її завдання цілком могли вирішити звичайні «Союзи» і «Алмаз». Але був і ще один мотив — Мишин, відчувши загрозу власним військовим проєктам, не хотів втрачати монополії на пілотовані польоти в космос. В результаті в грудні 1967 року програма орбітального розвідника «Союз-ВІ» була припинена, а недобудований корабель розібраний.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Військові_модифікації_корабля_«Союз»