Вікторія Адельгейда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вікторія Адельгейда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька
нім. Viktoria Adelheid von Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg
Вікторія Адельгейда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька
Вікторія Адельгейда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька
Фото Вікторії Адельгейди 1912 року
4-а герцогиня-консорт Саксен-Кобург-Готи
Початок правління:11 жовтня 1905
Кінець правління:14 листопада 1918
Інші титули:титулярна герцогиня-консорт Саксен-Кобург-Готи (19181954)

Попередник:Марія Олександрівна
Наступник:не було

Дата народження:31 грудня 1885(1885-12-31)
Місце народження:Ґрюнхольц, Пруссія
Країна:Німецька імперія
Дата смерті:3 жовтня 1970(1970-10-03) (84 роки)
Місце смерті:Ґрайн, Австрія
Чоловік:Карл Едуард
Діти:Йоганн Леопольд, Сибілла, Губерт, Кароліна Матильда, Фрідріх Йозіас
Династія:Глюксбурги,
Саксен-Кобург-Готська
Батько:Фрідріх Фердинанд
Мати:Кароліна Матильда Ауґустенбурзька

Вікторія Адельгейда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька, також Вікторія Адельгейда Шлезвіг-Гольштейнська, (нім. Viktoria Adelheid von Schleswig-Holstein-Sonderburg-Glücksburg, 31 грудня 1885 — 3 жовтня 1970) — принцеса Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзька з династії Глюксбургів, донька герцога Фрідріха Фердинанда Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзького та принцеси Ауґустенбурзької Кароліни Матильди, дружина останнього герцога Саксен-Кобург-Готи Карла Едуарда.

Біографія

[ред. | ред. код]

Вікторія Адельгейда з'явилась на світ 31 грудня 1885 року в маєтку Грюнхольц, що в селі Тумбі, на узбережжі Балтійського моря. Вона стала первістком в родині герцога Шлезвіг-Гольштейн-Зондербург-Глюксбурзького Фрідріха Фердинанда та його дружини Кароліни Матильди Ауґустенбурзької, народившись за дев'ять місяців після весілля батьків. Протягом наступних дев'яти років сім'я поповнилася чотирма доньками: Александрою Вікторією, Оленою, Адельгейдою та Кароліною Матильдою й сином Вільгельмом Фрідріхом.

На придворному балу в берлінському Міському палаці 15 лютого 1905 року Вікторія Адельгейда була представлена герцогу Саксен-Кобург-Готи Карлу Едуарду, що доводився онуком королеві Вікторії, через її сина Леопольда. Відразу після балу було оголошено про заручини пари.

Вікторія Адельгейда та Карл Едуард у 1905 році

11 жовтня того ж року Вікторія Адельгейда та Карл Едуард повінчалися у замку Глюксбург. Нареченій виповнилося 19 років, нареченому — 21.

Одним з весільних подарунків для молодят був грошовий презент у розмірі 20 000 марок від громад та ландтага герцогства, який мав бути спрямований на відновлення каплиці Лютера. Його наслідком стало капітальне оновлення фортеці Фесте Кобург.

У подружжя народилося п'ятеро дітей:

Під час Першої світової чоловік Вікторії Адельгейди числився саксонським генералом, однак не був фактичним головнокомандуючим, а лише супроводжував свій полк.

Після Листопадової революції у 1918 року і повалення монархії, він був змушений зректися престолу. Усі члени герцогської родини стали приватними особами. Сім'я продовжила жити влітку[1] у замку Калленберг, що залишився їхньою приватною власністю, та у Фесте Кобург взимку. Фортеця від 7 червня 1919 перейшла у власність держави, однак, герцог зберіг право на проживання в ній.

Замок Ґряйнбург

1929-го, після перших виборчих успіхів нацистської партії, Карл Едуард відкрито підтримав НСДАП. 5 грудня 1929 герцогське подружжя разом брало участь у передвиборчому мітингу в кобурзькому ресторані, де Гітлер виступав як оратор. В часи Третього Рейху Карл Едуард займав різні представницькі посади, у тому числі, був президентом німецького Червоного Хреста. Після Другої світової його було заарештовано та інтерновано у 1946. Через важкий стан здоров'я герцога випустили із в'язниці. Вікторія Адельгейда доглядала чоловіка до його смерті у 1954 році.

Замок Калленберг та більшість маєтків родини було конфісковано, тож коли у 1958 році був повернений у сімейний фонд Саксен-Кобург-Готської династії замок Ґряйнбург у Верхній Австрії, Вікторія Адельгейда почала використовувати його як літню резиденцію.[2]

Там вона і померла 3 жовтня 1970 року. Похована на герцогському родинному кладовищі Лісовий цвинтар біля замку Калленберг у Кобурзі[3] поруч із середнім сином, що загинув на фронті, та чоловіком.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Названі на честь

[ред. | ред. код]

Ім'я Вікторії Адельгейди носять:

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Фрідріх Вільгельм
 
Луїза Кароліна Гессен-Кассельська
 
Георг Вільгельм
 
Іда цу Вальдек-Пірмонт
 
Крістіан Август II
 
Ловіса-Софія Даннескьольд-Самсе
 
Ернст I
 
Феодора Лейнінгенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх
 
 
 
 
 
Адельгейда цу Шаумбург-Ліппе
 
 
 
 
 
Фрідріх VIII
 
 
 
 
 
Адельгейда Гогенлое-Лангенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Фердинанд
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Кароліна Матильда Ауґустенбурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вікторія Адельгейда
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Історія замку Калленберг [1] [Архівовано 19 травня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. Замок Ґряйнбург. Історичний огляд [2] [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. Лісовий цвинтар замку Калленберг [3] [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
  4. Хижа Вікторії Адельгейди [4] [Архівовано 16 грудня 2013 у Wayback Machine.] (нім.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Harald Sandner: Coburg im 20. Jahrhundert. Die Chronik über die Stadt Coburg und das Haus Sachsen-Coburg und Gotha vom 1. Januar 1900 bis zum 31. Dezember 1999 - von der «guten alten Zeit» bis zur Schwelle des 21. Jahrhunderts. Gegen das Vergessen. Verlagsanstalt Neue Presse, Coburg 2002, ISBN 3-00-006732-9
  • Thomas Nicklas: Das Haus Sachsen-Coburg - Europas späte Dynastie. Verlag W. Kohlhammer, Stuttgart 2003, ISBN 3-17-017243-3.

Посилання

[ред. | ред. код]