Вілле Нійністьо
| Вілле Нійністьо | |
|---|---|
| Ville Matti Niinistö | |
 | |
| Депутат Європейського парламенту | |
Нині на посаді | |
| На посаді з | 2 липня 2019 |
| Депутат Едускунти | |
| 21 березня 2007 — 16 квітня 1919 | |
| Міністр охорони навколишнього середовища | |
| 22 червня 2011 — 26 вересня 2014 | |
| Попередник | Паула Лехтомякі |
| Наступник | Санні Гран-Лаасонен |
| Голова патрії «Зелений союз» | |
| 11 червня 2011 — 17 червня 2017 | |
| Попередник | Анні Сіннемякі |
| Наступник | Тоуко Аалто |
| Народився | 30 липня 1976 (48 років) Турку, Фінляндія |
| Відомий як | політик |
| Країна | Фінляндія[1] |
| Alma mater | Університет Турку |
| Політична партія | Зелений союз |
| Батько | Карі Нійністьо |
| У шлюбі з | Марія Веттерстранд (з 2004) |
| Релігія | лютеранство |
| Нагороди |  |
| villeniinisto.fi | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Вілле Нійністьо (фін. Ville Matti Niinistö Ville Matti Niinistö; нар. 30 липня 1976, Турку, Фінляндія) — фінський політик від партії «Зелений союз». Депутат Європейського парламенту з 2 липня 2019. У минулому — депутат фінського парламенту (едускунти) (з 21 березня 2007 по 16 квітня 2019), голова партії «Зелений союз» (з 2011 по червень 2017), міністр охорони навколишнього середовища (2011–2014) в кабінеті Катайнена і кабінеті Стубба. Племінник президента Фінляндії Саулі Нійністьо.
Народився 30 липня 1976 в Турку (Фінляндія).
11 червня 2011 на з'їзді партії «Зелений союз» в Куопіо Нійністьо був обраний її новим очільником замість Анни Сіннем'які. За словами Сіннем'які, такий результат голосування частково зумовлений поразкою партії на останніх парламентських виборах[2].
22 червня 2011 призначений міністром охорони навколишнього середовища в кабінеті уряду Катайнена.
На партійних з'їздах 2012 і 2013 переобраний головою партії[3].
У виборах голови партії у 2017 не брав участі.
17 червня 2017 на посаді голови його змінив Тоуко Аалто, 33-річний депутат парламенту (едускунти) з Ювяскюля[4].
На виборах до Європейського парламенту у Фінляндії 26 травня 2019 року обраний депутатом.
- Дружина — Марія Веттерстранд (Maria Wetterstrand; нар. 2 жовтня 1973, Еськільстуна, Швеція). У шлюбі з 2004. У серпні 2013 за використання зареєстрованого у Швеції автомобіля своєї дружини Нійністьо змушений був заплатити в Фінляндії великий штраф[5].
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вилле Нийнистё- Особистий сайт Вілле Нійністьо [Архівовано 12 квітня 2011 у Wayback Machine.] (фін.) (швед.) (англ.)
- Сторінка Вілле Нійністьо на сайті Парламенту
- ↑ Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
- ↑ Ниинистё стал председателем Зеленых // Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Novosti po-russki. — 11 июня 2011.
- ↑ Зеленые избрали Вилле Ниинистё на второй срок // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 25 травня 2013. }}
- ↑ Новым председателем Зеленых стал Тоуко Аалто. Сайт телерадиокомпании Yleisradio Oy. Служба новостей Yle. 17 червня 2017. Архів оригіналу за 5 липня 2017. Процитовано 12 червня 2017.
- ↑ Министр окружающей среды Ниинистё должен выплатить государству 4800 евро за использование автомобиля супруги // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 27 серпня 2013. }}
| Генеалогія та некрополістика | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
