Вінченцо Вівіані

Вінченцо Вівіані
Народився	5 квітня 1622(1622-04-05)[…] Флоренція, Італія
Помер	22 вересня 1703(1703-09-22)[…] (81 рік) Флоренція, Італія
Поховання	Санта-Кроче
Країна	Велике герцогство Тосканське
Діяльність	математик, фізик, астроном, науковець
Галузь	математика і фізика
Alma mater	Пізанський університет
Науковий керівник	Еванджеліста Торрічеллі і Галілео Галілей
Вчителі	Галілео Галілей і Еванджеліста Торрічеллі
Відомі учні	Ісаак Барроу
Знання мов	італійська і латина
Членство	Лондонське королівське товариство і Академія делла Круска
Медіафайли у Вікісховищі

Вінченцо Вівіані (італ. Vincenzo Viviani; 5 квітня 1622, Флоренція — 22 вересня 1703) — італійський математик, фізик, член Флорентійської Академії Наук, Паризької академії наук, Лондонського королівського товариства. Учень Галілео Галілея. Відновив 5-ту книгу «Конічних перетинів» Аполлонія, у якій розглядалися питання про максимуми і мінімуми.

Ім'ям Вівіані названо одну з просторових кривих (крива Вівіані), яка є частковим випадком циклоциліндричних кривих (тобто кривих перетину кругового циліндра з кулею, центр якої лежить на поверхні циліндра), коли діаметр кругового циліндра дорівнює радіусу кулі. Вівіані сформулював одну задачу квадратури круга, що приводить до цієї кривої. Низку розв'язків цієї задачі отримали Готфрід Лейбніц, Йоганн Бернуллі, Д.Валліс, Гійом де Лопіталь та інші.

Див. також

• Теорема Вівіані

Джерела

• Боголюбов А. Н. Вивиани Винченцо // Математики. Механики. Биографический справочник. — К.: Наукова думка, 1983. — 639 с.
• Храмов Ю. А. Вивиани Винченцо // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и дополн. — М.: Наука, 1983. — С. 61. — 400 с.