Пізанський університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Печатка Пізанського університету
Ботанічний сад при університеті був заснований Козімо I в 1544 році; він оскаржує у Падуанського право називатися найстарішим у світі.

Пізанський університет (італ. Università di Pisa) — навчальний заклад у Тоскані, Італія, один з найстаріших університетів Європи, чия історія простежується з XI століття. Статус університету отримав 3 вересня 1343 році. Загальне число студентів: близько 57 000, кількість факультетів: 11.

Пізанський університет входить до Пізанську університетську систему (італ. Sistema Universitario Pisano), яка зараз включає 3 навчальних заклади, в тому числі найпрестижнішу в Італії Вищу Нормальну Школу.

Історія[ред.ред. код]

Пізанський університет був заснований декретом Папи Климента VI 3 вересня 1343 року на базі шкіл, існуючих в Пізі з XI століття. У момент заснування викладалися теологія, цивільне право, канонічне право і медицина.

В 1403 році, після захоплення міста Флоренцією, університет припинив роботу. В 1473 році, стараннями Лоренцо Медічі, навчання відновилося і розширилася. Незабаром, однак, пішли нові війни і заколоти; в 1494 році університет був евакуйований, розміщувався в різних містах Італії і лише в 1543 році, при Козімо I, повернувся до Пізи. В 1545 році герцог Козімо затвердив університетський статут.

До кінця XVI століття Пізанський університет, при щедрій підтримці тосканських герцогів Медічі, стає одним з найавторитетніших навчальних закладів Європи, особливо в області права і медицини. В 1544 році при університеті був розбитий найстаріший в Європі академічний ботанічний сад, побудована обсерваторія, зібрана багатюща бібліотека, збільшилася кількість кафедр (включаючи математику, природничі науки, хімію та ін.)

У числі знаменитих студентів університету був місцевий уродженець Галілео Галілей; з 1589 по 1592 і Галілей був професором математики Пізанського університету. Пізніше, з 1610 року і до кінця життя, Галілей за указом герцога знову був зарахований на цю посаду, але без обов'язку викладати.

Після засудження Галілея італійська наукова школа занепадає. Відродження її було пов'язано з наполеонівськими реформами, і особливо з об'єднанням Італії. В 1839 році в Пізі відбувся Перший конгрес вчених Італії, а в університеті з'являється перша в світі кафедра сільського господарства. Після об'єднання Італії Пізанський університет знову стає передовим і престижним навчальним закладом країни.

У XX столітті кількість факультетів і кафедр було значно збільшено: з'явилися економіка, лінгвістика, фармацевтика, політика, література та ін.

Сучасний стан[ред.ред. код]

Пізанський університет складається з 11 факультетів і 57 відділень.

Крім цих підрозділів, університет включає великі науково-дослідні центри по сільському господарству, астрофізиці, обчислювальної математики, інженерії, медицині та ветеринарії.

Корпуси університету розсіяні по місту , переважно по його центральній частині.

Найбільш відомі випускники і співробітники[ред.ред. код]

Стара будівля Пізанського університету (в наші дні — Вища Нормальна школа)

Посилання[ред.ред. код]