Гадюка аспідова

? Гадюка аспідова
Гадюка аспідова
Охоронний статус
Уразливий (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Підтип: Черепні (Craniata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Плазуни (Reptilia) Ряд: Лускаті (Squamata) Підряд: Змії (Serpentes) Родина: Гадюкові (Viperidae) Рід: Гадюка (Vipera) Вид: Гадюка аспідова
Біноміальна назва
Vipera aspis Linnaeus, 1758
Поширення аспідової гадюки
Синоніми
Coluber Aspis Vipera Francisci Redi Aspis ocellata Berus Vulgaris
Посилання
Вікісховище: Vipera aspis Віківиди: Vipera aspis EOL: 289379 ITIS: 634986 МСОП: 61591 NCBI: 8706 Fossilworks: 319689

Гадюка аспідова (Vipera aspis) — отруйна змія з роду Гадюка родини Гадюкові. Описано 5 підвидів.

Опис

Загальна довжина сягає 60—70 см. Голова широка, трикутна. Тулуб щільний. Верх голови вкрито дрібними багатокутними щитками, тільки надочноямкові щитки більші за інші. Кінчик морди помітно піднято догори. Забарвлення дуже різноманітна. Зустрічаються світло-сірі, бурі або жовтувато-червоні особини. Уздовж спини йде рядок чорних поперечних плям, які іноді зливаються у різкий зигзаг. Черевна сторона жовтувато-сіра, а низ хвоста яскраво-помаранчевий.

Спосіб життя

Полюбляє сухі кам'янисті схили, порослі чагарником, лісові галявини й вирубки, занедбані каменоломні. Зустрічається на висоті до 2500 м над рівнем моря. Активна у сутінках або у вечірні часи. У спекотні літні ночі буває активна протягом всієї ночі. У жовтні йде на зимівлю. Линяють вони в середньому 4 рази на рік.

Харчується мишоподібними гризунами, кротами, зрідка пташенятами. Молоді особини харчуються здебільшого ящірками. Свою здобич вистежує і, обережно підповзаючи, намагається вкусити. Наполохану мишу зазвичай продовжує переслідувати, вибираючи момент для нападу. Після укусу змія слідкує за жертвою й чекає її загибелі, яка настає через 1—5 хвилин. Потім заковтує здобич, на що йде 5—10 хвилин.

За силою отрути дуже близька до звичайної гадюки. Укус її настільки ж хворобливий, і відомі смертельні наслідки, головним чином серед дітей (2—4 %).

Це яйцеживородна змія. Статева зрілість настає на 3 рік життя. Парування починається у квітні, незабаром після виходу з зимівлі. Шлюбний період триває близько двох місяців, в цей час можна спостерігати турніри між самцями та парування. У серпні—вересні самиці народжують від 4 до 18 дитинчат довжиною 15—20 см.

Поширення

Поширена на північному сході Іспанії (Піренеї), півдні та південному сході Франції, у Швейцарії, південній Німеччині та Австрії, Словенії, Хорватії та в Італії.

Охорона

Раритетний вид плазунів, занесений до Червоного списку МСОП (охоронна категорія: уразливий вид).

Підвиди

• Vipera aspis aspis
• Vipera aspis atra
• Vipera aspis francisciredi
• Vipera aspis hugyi
• Vipera aspis zinnikeri

Джерела

• Faoro,G. 1986. Bemerkungen zur Verbastardierung von Vipera ammodytes mit Vipera aspis atra. herpetofauna 8 (43):6-7.
• Cambensy, J. 1983. Vorkommen der Aspis-Viper, Vipera aspis aspis (LINNAEUS 1758) in Baden-Württemberg (Serpentes: Colubridae). Salamandra 20 (1): 56-58
• Field Guide to the Amphibians and Reptiles of Britain and Europe / Jeroen Speybroeck, Wouter Beukema, Bobby Bok and Jan Van Der Voort. London-New York: Bloomsbure, 2016. 432 рр. (p. 414—415). ISBN 978-1-4081-5459-5

Посилання

• Claudia Corti, Juan M. Pleguezuelos, Valentin Pérez-Mellado, Rafael Marquez, Marc Cheylan, Philippe Geniez, Ulrich Joger, Hans Konrad Nettmann, Benedikt Schmidt, Andreas Meyer, Roberto Sindaco, Antonio Romano, Iñigo Martínez-Solano 2009. Vipera aspis. In: IUCN 2011 [Архівовано 3 червня 2012 у Wayback Machine.]
• The Reptile Database: Vipera aspis
• Vipera aspis у Червоному списку МСОП