Гамлет-машина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гамлет-машина
нім.Die Hamletmaschine
Жанр драма
Автор Гайнер Мюллер
Мова українська
Написано 1977
Опубліковано 1978

«Гамлет-машина» (нім.Die Hamletmaschine) — постмодерністська драма німецького драматурга і режисера Гайнера Мюллера. Написана в 1977 році за мотивами п'єси Вільяма Шекспіра «Гамлет». Ідея п'єси виникла у Мюллера після того, як він переклав Шекспірівського Гамлета. Деякі критики стверджують, п'єса показує проблематику і роль інтелігенції за часів східнонімецького комунізму; інші стверджують, що п'єсу треба розуміти відносно ширше постмодерністської концепції. Особливістю п'єси є те, що вона не зосереджена на звичайному сюжеті, а є послідовністю монологів, де головний герой залишає свою роль і роздумує над тим, ніби він актор.

Огляд[ред. | ред. код]

Вистава складається із сцен. Весь текст складається приблизно із дев'яти сторінок. Сам сценарій дуже компактний і відкритий для інтерпретації; повторюються теми фемінізму та екологічного руху.

П'єса є однією з найчастіш виконуваних п'єс Мюллера і (можливо) його найвідомішою на сьогодні; Мюллер сам брав участь в семи-з-половиною-годинному спектаклі «Гамлет» (в якому Hamletmaschine була п'єсою-в-грі) в Берліні в 1990 році.

Постановки п'єси[ред. | ред. код]

Світова прем'єра Hamletmachine відбулася в 1979 році в театрі Théâtre Gérard Philipe в Сен-Дені, Франція.[1] У США прем'єра вистави відбулася у березні 1984 р. в Freies Theater München в університеті Південної Флориди.[2] Після цього була поставлена у грудні того ж року спектаклем в театрі для нового міста (Theater for the New City) в Нью-Йорку[3] і в травні 1986 року в Нью-Йоркському університеті, де режисером був Роберт Вілсон.[4]

Британська прем'єра пройшла 7 березня 1985 року в Лондоні в The Gate Theatre, Ноттінг Хілл, у подвійній постановці із іншою п'єсою Хайнера Мюллера «Маузер», режисером обох п'єс був Пол Брайтвелл, який раніше поставив із студентами Мюллерівський Zement в університеті Ессекса. Ніколас де Джонг із Гардіан описав Hamletmachine як «сцена кишить образами» і «приголомшливе повідомлення зі Східної Німеччини».

У 1992 році спектакль був поставлений в університеті Каліфорнії в Ірвіні режисером Кейт Фоулер, як криваві фантазії у «лабораторії Франкенштейна», в якому промислові м'ясні гаки служили «поплавцем» Офелії. 2002 року Лос-Анджелес Таймс опублікувала 35-річний ретроспективний список передового мистецтва «on the wilder side» і університетська постановка Hamletmachine була однією з п'яти «найкривавіших» у списку.[5]

У 1992 році Йозеф Шайлер та Азіза Гаас розвинули «Гамлет-машину» в Токіо паралельно з постановкою «Гамлета» трупи Tokyo Engeki Ensemble, відомої своїми традиційними адаптаціями Брехта, на противагу відкритому й експериментальному підходу, який Шайлер і Гаас виробили як члени групи TheaterAngelusNovus. Результатом проєкту став новий переклад Hamletmachine японською мовою і 15 експериментальних вистав від 45 хвилин до 12 годин. Це було зафіксовано в книзі HamletMaschine.Tokyo.Material.[6]

У 2007 році була поставлена в театрі Семюела Беккета в Дубліні, Ірландія, режисер Пол Картон.

У 2010 році, Ван Чонг зробив перші постановки Hamletmachine в Китаї. Натяки на китайську і північнокорейську політичні ситуації викликали суперечки. Тим не менш, п'єса пройшла в Пекіні і Ханчжоу без заборон.[7] В шоу було задіяно чотири актори китайської опери і одна дитина. Критики називали його «деконструкції Китайської опери» і «найцікавіша робота на Пекінському Міжнародному Молодіжному театральному фестивалі».[8]

В Україні[ред. | ред. код]

29 червня 2016 року[9] в Чернігівському театрі ляльок було вперше в Україні поставлено п'єсу Гамлет-машина (допрем'єрний показ). Прем'єра п'єси відбулася у вересні 2016 року.[10] Постановку було здійснено за підтримки Гете-інституту. Режисер — заслужений артист України Гольцов Віталій Володимирович. Головну роль (Гамлета) зіграв заслужений артист України Олексій Биш, актор Чернігівського молодіжного театру.[11]. На сцені актор, з'являючись в кожній дії, більше години виконує складні психологічні, а часто і фізичні дії (віртуозність пластики театральні критики відзначають окремо[12]) у процесі болісно-хворобливого монологу.

10 березня 2017 року виставу показали в Києві[13], 21 березня — в Хмельницькому,[14][15] 27 березня — в Кременчузі[16] на фестивалі «Кременчуцька театральна весна 2017».

Після цього «Гамлет-Машину» показали на ІІІ-му Міжнародному театральному фестивалі «І Люди і Ляльки» у м. Львів.

А у жовтні 2017 Чернігівський театр ляльок ім. О.Довженка представив виставу «Гамлет-Машина» на Х Міжнародному театральному фестивалі «Подільська Лялька», який проходив у м. Вінниці.

Адаптації[ред. | ред. код]

Hamletmachine має різні адаптації до інших ЗМІ:

  • Hamletmachine, радіо-драма, включаючи музику Einstürzende Баргельд. Музика вийшла окремим компакт-диском у 1991 році. Blixa Bargeld грав роль принца Гамлета і Гудрун Гут зіграла Офелію.
  • Die Hamletmaschine-Oratorio, ораторія композитора Жоржа Апергіса.
  • Die Hamletmaschine, опера 1987 року постановки Вольфганга Рима.
  • Szenische Kammermusik nach Heiner Müllers «Hamletmaschine», 1991 класичний твір для п'яти інструментів (Рут Цехлін).
  • Hamletmachine: не довгий фільм, короткометражний фільм 2010 року від режисера «Барселони» Агустіна Кальдерона.[17] У 2016 році фільм був викладений на сайті відеохостінгу Vimeo.[18]

Похідні[ред. | ред. код]

У 2011 році пуерторикано-американська письменниця Джаніна Браскі[es] опублікувала роман Сполучені Штати Банану[es], де критикувала корпоративну Америку. Роман оснований на Hamletmachine.[19]

У 2013 році Citi Garage Theatre в Санта-Моніці, Каліфорнія, поставив прем'єру Opheliamachine[en], постмодерністську драму польсько-американського драматурга Магди Романської. Opheliamachine була відповіддю на Hamletmachine Хайнера Мюллера. Постановка отримала хороші відгуки критиків з багатьох ЗМІ Лос-Анжелеса.

Записи[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Théâtre Gérard Philipe, Historique. theatregerardphilipe.com. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 29 грудня 2017.
  2. ↑ Freies Theater München, Produktionen 1970 bis 2010 (PDF). freies-theater-muenchen.de. Архів оригіналу (PDF) за 29 грудня 2017. Процитовано 29 грудня 2017.
  3. ↑ Stage: 'Hamletmachine' In American Premiere. nytimes.com. 22 грудня 1984. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 29 грудня 2017.
  4. ↑ Stage: Cranking Up A Powerful 'Hamletmachine'. nytimes.com. 25 травня 1986. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 29 грудня 2017.
  5. ↑ Friedman, Dan, ed., Mueller in America,, «Who is He Supposed to Be?», pub. Castillo Cultural Center, 2003.
  6. ↑ Aziza Hass (ed.): HamletMachine.Tokyo.Material. Eine Theaterarbeit von Josef Szeiler und Aziza Haas in Japan. Berlin 1996. ISBN 3-923854-86-2
  7. ↑ 薪传实验剧团. Jingdesign.cn. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 20 лютого 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  8. ↑ 薪传实验剧团. Jingdesign.cn. 6 жовтня 2010. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 20 лютого 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  9. ↑ В Черниговском театре кукол испытывали «Гамлет-машину». Svoboda.fm (рос.). 30.06.2016. Архів оригіналу за 07.03.2018. Процитовано 22.06.2017.
  10. ↑ Щукіна, Юлія. Трагіфарс доби глобалізації. До свого 40-го сезону Чернігівський театр ляльок ім. О. Довженка представив глядачам прем’єру — «Гамлет-машина». "День". Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  11. ↑ Гамлет. Машина в человеческом измерении/ ред. Л. Томенчук // Театральний огляд. — 2017. — Вип. 5. — С.30-33
  12. ↑ Щукіна Ю. Гармонія дисонансів // Український театр. — 2017. — № 2-3. — С.30-31
  13. ↑ "Гамлет-машина". Газета "День" (укр.). Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 21 червня 2017. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  14. ↑ Черниговская «Гамлет-Машина» в числе лучших премьер сезона. Лента новостей Чернигова. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 21 червня 2017.
  15. ↑ Чернігівська «Гамлет-Машина» в числі кращих прем'єр сезону [Архівовано 21 лютого 2018 у Wayback Machine.], gorod.cn.ua, 24 березня 2017
  16. ↑ Скажена машина: Гамлета з лайна та крові презентували кременчужанам [Архівовано 21 лютого 2018 у Wayback Machine.], «Кременчуцький ТелеграфЪ», 28.03.2017
  17. ↑ Hamletmachine - Catalan Films & TV. Catalanfilmsdb.cat. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 лютого 2012.
  18. ↑ HAMLETMACHINE - a non-long movie, Calderón Agustín. 2011. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
  19. ↑ New York Times ~ Giannina Braschi | gianninabraschi. Gianninabraschi.wordpress.com. 10 листопада 2011. Архів оригіналу за 20 вересня 2017. Процитовано 31 липня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гамлет-машина&oldid=41721486