Ганс Кляйн

Ганс Кляйн
нім. Hans Klein
Народився	17 січня 1891(1891-01-17) Штеттін, Королівство Пруссія, Німецький Райх
Помер	18 листопада 1944(1944-11-18) (53 роки) Бремен, Третій Райх ·автомобільна аварія
Країна	Німецький Райх
Діяльність	офіцер, льотчик-винищувач
Alma mater	Берлінський технічний університет
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Нагороди	Орден «Pour le Mérite» (Пруссія) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Нагрудний знак пілота
Медіафайли у Вікісховищі

Ганс Кляйн (нім. Hans Klein; 17 січня 1891, Штеттін — 18 листопада 1944, Бремен) — німецький льотчик-ас Першої світової війни, генерал-майор люфтваффе (1 лютого 1941). Кавалер ордена Pour le Mérite.

Біографія

Син багатодітного торговця, всього в сім'ї було 7 дітей. Закінчив реальну гімназію Фрідріха-Вільгельма. В жовтні 1911 року поступив у Вищу технічну школу Шарлоттенбурга. З початком Першої світової війни покинув навчання і поступив на службу в Імперську армію. Служив у піхоті,1 1 лютого 1916 року перейшов у авіацію. Всього за час бойових дій збив 22 ворожих літаки. 19 лютого 1918 року був важко поранений і 12 квітня відправлений у відставку.

В грудні 1918 року продовжив навчання у Берлінському технічному університеті, завершив його 1 травня 1919 року і отримав диплом інженера. Працював у різних фірмах. В середині 1931 року переїхав у Ландсберг-ам-Лех і став членом міської ради. Місцеве відділення Гітлер'югенду присвоїло Кляйну звання почесного баннфюрера (звання, еквівалентне полковнику). 15 березня 1934 року вступив у Німецьке товариство повітряного спорту.

1 березня 1935 року поступив на службу в люфтваффе і був призначений командиром 1-го резервного повітряного округу. З 1 жовтня 1936 по 31 січня 1939 року — командир льотної школи Целле і, одночасно, комендант аеродрому. Після цього призначений командиром аеродрому Вісбадена.

З 1 жовтня по 31 грудня 1939 року — командир 53-ї винищувальної ескадри. 15 грудня 1939 року подав у відставку і був призначений 3-м повітряним командиром. З 9 березня по 18 грудня 1940 року сужив у інспекції шкіл винищувальної та перехоплювальної авіації, після чого був призначений референтом імперського міністерства авіації. 31 травня 1941 року звільнений з дійсної служби. 31 травня 1943 року вийшов на пенсію. Загинув в автомобільній аварії.

Звання

• Лейтенант резерву (22 березня 1915)
• Обер-лейтенант (1918)
• Капітан авіації (15 березня 1934)
• Майор (1 квітня 1935)
• Оберст-лейтенант (1 січня 1937)
• Оберст (1 квітня 1939)
• Генерал-майор (1 лютого 1941)

Нагороди

• Нагрудний знак військового пілота (Пруссія)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Pour le Mérite (2 або 4 грудня 1917) — за 15 збитих літаків.
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Почесний льотний знак (Пруссія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
• Нагрудний знак пілота
• Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Література

• Karl-Friedrich Hildebrand, Christian Zweig: Die Ritter des Ordens Pour le Mérite des I. Weltkriegs. Band 2: H-O. Biblio Verlag, Bissendorf 2003, ISBN 3-7648-2516-2, S. 210–212.
• Jürgen Brinkmann: Die Ritter des Orden Pour le merite 1914-1918. Th. Schäfer Druckerei GmbH Hannover, Bückeburg 1982.
• Walter Zuerl: Pour le merite-Flieger. Luftfahrtverlag Axel Zuerl, 1987. ISBN 9783934596153.