Герман Банґ
| Герман Банґ | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
20 квітня 1857[1][2][…] Сендерборґ, Герцогство Шлезвіг, Данія | |||
| Помер |
29 січня 1912[1][2][…] (54 роки) Огден, США[5] | |||
| Країна |
 Данія | |||
| Діяльність | письменник, журналіст, автобіограф, літературний критик | |||
|
| ||||
 Герман Банґ у Вікісховищі | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Герман Йоахім Банґ (дан. Herman Joachim Bang, 20 квітня 1857, Ассербале, Альс — 29 січня 1912, Огден, США) — данський письменник, критик, журналіст і діяч театру. Банґ відомий своїм імпресіоністський стилем.
Біографія[ред. | ред. код]
Із старовинного роду, син пресвітеріанського священика, родич Ґрундтвіґа, рано втратив матір. Починав як журналіст. У 1880-ті роки жив за кордоном (Берлін, Відень, Майнінген, Прага). Зазнав вплив натуралізму, у літературно-критичних статтях розвивав ідеї натуралістів. Товаришував з Ібсеном. Захоплювався театром, був директором театру в Берліні, Мюнхені та Копенгагені.
Особисте життя і смерть[ред. | ред. код]
За бажанням свого діда Олафа Лундта Банґа (Oluf Lundt Bang) з 1875 Банґ починає вивчати юриспруденцію і державну діяльність в університеті Копенгагена, маючи намір стати дипломатом. Однак у 1877 році він перериває навчання і після численних невдалих спроб в ролі актора театру починає працювати з 1878 року журналістом провідної консервативної газеті Копенгагена «Dagbladet». З 1879 року Банґ отримує посаду журналіста в газеті «Nationaltidende», яка націлена на комерсантів і чиновників. Тут у письменника з'являється можливість удосконалити таку нову форму як фейлетон або як він сам казав писати «новим і смутних чином». У рубриці «Vekslende Themaer» протягом 4 років Банґом будуть написані понад 200 недільних фейлетонів практично про все, що відбувається в Копенгагені в королівської сім'ї Кристіана IX. Дуже скоро Банґ стає значним письменником свого часу, хоча стосовно нього і існують суперечливі думки. Банґ живе життям Денді, не приховуючи свої гомосексуальні схильності, що приводить до ворожого ставлення до нього і навіть ізоляції. Його перший роман «Безнадійні покоління» викликає скандал і через «аморальність» заборонений. У автора спостерігаються часті депресії, а також епілептичні припадки як результат наркотичної залежності. Банґ помирає в поїзді в США, куди він приїхав з курсом публічних лекцій.
Похований на Західному кладовищі Копенгагена.
Творчість[ред. | ред. код]
Основна тема Банґа — процес неухильного соціального розпаду і виродження.
Твори[ред. | ред. код]
Перші твори Банґа були написані у формі есе, в 1880 році з'являється його перший роман під назвою «Безнадійні покоління», який однак був за «непристойність» конфіскований і заборонений. На початку своєї літературної кар'єри Банґ ще відданий натуралізму і перебуває під впливом таких авторів як Еміль Золя, Генрік Ібсен і Чарльз Дарвін. Навіть Іван Сергійович Тургенєв послужив зразком для Банґа. У своєму подальшому художньому розвитку стає Банґ творцем данського імпресіонізму, а пізніше данського декадентства. Майстерно зображує Банґ не тільки життя «незначних» людей, але й самотні жіночі образи.
- Безнадійні покоління/ Haabløse Slægter (1880, роман, був засуджений як порнографічний)
- Федра/ Fædra (1883, роман)
- Ексцентричні новели/ Excentriske Noveller (1885)
- Біля дороги/ Ved Vejen (1886, роман, входить в Данський культурний канон, екранізований Максом фон Сюдовим в 1988)
- Стукко / Stuk (1887, роман)
- Тіні/ Tine (1889, роман, екранізований в 1964)
- У ярмі/ Under Aaget (1890)
- Десять років/ Ti Aar (1891, спогади)
- Сірий будинок/ Det graa hus (1901, спогади)
- Міхаель/ Mikaël (1904, роман, екранізований Моріцем Стіллером, 1916, і Карлом Теодором Дреєром, 1924)
- Без батьківщини/ De uden Fædreland (1906, роман)
Екранізації[ред. | ред. код]
Багато творів Банґа були екранізовані. Серед екранізацій:
- «Любов чи пристрасть», фільм А. Уральського 1917 р. за віддаленими мотивами роману «Міхаель» (не зберігся)
- фільм «Чотири диявола» Мурнау за оповіданням із збірки «Ексцентричні новели» (1928, плівка загублена),
- «Катінка» Макса фон Сюдова (1988),
- «Міхаель» Теодора Дреєра,
- «Негідник» Альфреда Гічкока.
Образ в культурі[ред. | ред. код]
На основі біографії письменника побудований роман данського прозаїка Дорріт Віллумсен (1996, переведений на шведську і норвезьку мови, літературна премія Північної Ради).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Herman Bang — 2010.
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Банг Герман // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Література[ред. | ред. код]
- Левинсон А. Я. Поэт безнадежных поколений. М., 1912
- Herman Bang/ Joachim Kersten (Hrsg.). Hamburg; Zürich: Arche Literatur Verlag, 2009
- Бент, Марк Иосифович. «Индивидуальная духовная жизнь» в произведениях Германа Банга: к 100-летию со дня рождения // Известия высших учебных заведений: Уральский регион. 2012. № 4. [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Банґ Герман // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 94. — ISBN 966-692-578-8.
