Гнійні тільця
 | Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Гнійні тільця (лат. - Corpuscula purulenta), англ. - Pus corpuscules, Dead neutrophils, нім. - Eiter Körperchen) — термін, який застосовується в медицині, для означення мертвих, зруйнованих під час запалення лейкоцитів — одного з трьох основних компонентів гною.
Запровадження терміну Гнійні тільця пов'язують з іменем Рудольфа Вірхова (нім. - Rudolf Ludwig Karl Virchow) — німецького дослідника, що створив вчення про целюлярну (клітинну) патологію[1][2]. Виходячи зі свого знаменитого положення «omnis cellula е cellula», (лат. - всяка клітина з клітини) він стверджував, що, при подразненні тканинних клітин, останні сприймають більше поживного матеріалу, причому вони не тільки збільшуються в обсязі, а й розмножуються, утворюючи так звані гнійні тільця, які, на думку Вірхова, суть не що інше, як продукт розмноження сполучно-тканинних осілих клітин. Подальші дослідження показали, що вчення Вірхова про характер і походження гнійних тілець є хибним.
Гнійні тільця — це лейкоцити крові (нейтрофіли, лімфоцити, моноцити) в різних стадіях пошкодження і розпаду[3]. На думку більшості дослідників термін перетворення лейкоцита в тракті запалення у гнійне тільце становить 12 год., основна причина — втрата глікогену[4]. Пошкодження протоплазми гнійних тілець помітне у вигляді появи в них великої кількості вакуолей, порушення контурів протоплазми і стирання кордонів між гнійним тільцем і навколишнім середовищем.[3] При спеціальному забарвленні в гнійних тільцях виявляється велика кількість глікогену і крапельок жиру. Поява вільного глікогену і жиру в гнійних тільцях є наслідком порушення комплексних полісахаридних і білково-ліпоїдний сполук у протоплазмі лейкоцитів. Ядра гнійних тілець ущільнюються (пікноз) і розпадаються на частини (каріорексис). Спостерігаються також явища набухання і поступового розчинення ядра або його частин у гнійному тільці (каріолізис). Розпад ядер спричиняє значне збільшення в гної кількості нуклеопротеїдів і нуклеїнових кислот[3] . У свіжому гної вони мають овальну форму, у старому — змінені, в різних станах жирового переродження та розпаду[5].
Гнійні тільця формують основну масу гною[6]. Оскільки вони містять глікоген, а при тривалих нагноєннях і крапельки жиру, це часто надає гною і стінкам гнійників світло-жовтого відтінку. У гнійних тільцях доведено також існування протеїдів («гіалінова» субстанція Rovida), що зумовлюють властивість гною в розчині кухонної солі іноді перетворюватися на слизоподібну масу: ось чому (напр. в сечовому міхурі при циститі) гній може зазнавати перетворення на слиз[6].
- ↑ L. J. Rather A commentary on the medical writings of Rudolf Virchow (англ.). Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 10 лютого 2011.
- ↑ Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. Энциклопедический словарь: Воспаление (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 червня 2022.
- ↑ а б в Патологическая физиология Под. ред. А. Д. Адо и Л. М. Ишимовой М.: Медицина, 1980: Воспаление (рос.). Архів оригіналу за 13 серпня 2011. Процитовано 10 лютого 2011.
- ↑ Патологическая анатомия: Воспаление (рос.). Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 10 лютого 2011.
- ↑ Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон Энциклопедический словарь: Гной (рос.). Архів оригіналу за 5 листопада 2014. Процитовано 10 лютого 2011.
- ↑ а б Большая Медицинская Энциклопедия: Гной (рос.). Архів оригіналу за 12 липня 2018. Процитовано 10 червня 2022.
- Blue Histology — Blood (англ.) [Архівовано 6 березня 2011 у Wayback Machine.]
- L. J. Rather A commentary on the medical writings of Rudolf Virchow (англ.) [Архівовано 5 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Biology-online: Definition of Pus corpuscle(англ.) [Архівовано 26 липня 2009 у Wayback Machine.]
- The Purulent Exudation. Suppuration. Pus (англ.) [Архівовано 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- eLexikon: «Eiter» (нім.) [Архівовано 8 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Регеда М. С. Гнійні хвороби легень. — Львів: Сполом, 2008. — 118 с.