Гора Кісо-Кома
Гора Кісо-Кома | ||||
Гора Кісо-Кома в далечі з гори Уцуґі | ||||
35°47′22.000000098404″ пн. ш. 137°48′16.000000084031″ сх. д. / 35.78944° пн. ш. 137.80444° сх. д. | ||||
Країна | Японія | |||
---|---|---|---|---|
Регіон |
Аґемацу Кісо Міяда | |||
Система | 100 відомих гір Японії | |||
Тип | гора | |||
Висота | 2956 м | |||
Висота відносна | 1751 м | |||
Гора Кісо-Кома у Вікісховищі |
Гора́ Кісо́-Кома́ (яп. 木曽駒ヶ岳, きそこまがたけ, МФА: [kʲiso komagatake], «гора Коник в Кісо») або гора́ Кома (яп. 駒ヶ岳, こまがたけ, МФА: [komagatake], «гора Коник») — гора в Японії, в центрі острова Хонсю. Розташований на південному заході префектури Наґано. Найвища точка гір Кісо. Інші назви — Нісі-Кома. Висота — 2956 м.
Гора Кісо-Кома має округлі обриси. Вона оточена меншими горами — Хокен, Іна-Мае та Кісо-Мае. В районі вершини ростуть альпійські рослини — едельвейси, гострочовники, митники[1].
На південному сході гори Хокен, на висоті 2611 м розташований льодовиковий кар Сендзьодзікі. Влітку 1967 року до краю цього кару була протягнута канатна дорога з міста Комаґатаке, довжиною 2333 м, що є найдовшою канатною дорогою в Японії. Від залізничної станції Комаґатаке до початку дороги, розміщеного у підніжжя гори Кісо-Кома, ходить автобус. Сходження на гору пішки займає один день; з використанням автобусів і канатної дороги — 2 години[1].
В середньовіччі гора Кісо-Кома була об'єктом поклоніння синтоїстів і вшановувалася як божество дощу. Місцеві мешканці часто здіймалися на гору для проведення обрядів під час посухи. За переказами, 1532 року мандрівник Токухара Тьодаю вшановував на гірській вершині божество їжі Укемоті. В ранньому новому часі на схилі гори було споруджене синтоїстське святилище, що збереглося до початку 21 століття[1].
В 20 столітті у підніжжя гори Кісо-Кома, де простягалися луки Іна й Кісо, були споруджені туристичні бази та майданчики для гольфу[1].
- (яп.) Гора Кісо-Кома // Великий словник японських топонімів Кадокава. Префектура Наґано (20). — Токіо: Кадокава Шьотен, 1990.
Гора Кісо-Кома // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) Офіційна сторінка Туристичного бюро Центральних Альп [Архівовано 2 вересня 2011 у Wayback Machine.]