Координати: 35°47′22.000000098404″ пн. ш. 137°48′16.000000084031″ сх. д. / 35.78944° пн. ш. 137.80444° сх. д. / 35.78944; 137.80444

Гора Кісо-Кома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гора Кісо-Кома
Гора Кісо-Кома в далечі з гори Уцуґі
Гора Кісо-Кома в далечі з гори Уцуґі
Гора Кісо-Кома в далечі з гори Уцуґі

35°47′22.000000098404″ пн. ш. 137°48′16.000000084031″ сх. д. / 35.78944° пн. ш. 137.80444° сх. д. / 35.78944; 137.80444
Країна  Японія
Регіон Аґемацу
Кісо
Міяда
Система 100 відомих гір Японії
Тип гора
Висота 2956 м
Висота відносна 1751 м
Гора Кісо-Кома. Карта розташування: Японія
Гора Кісо-Кома
Гора Кісо-Кома
Гора Кісо-Кома (Японія)
Мапа
CMNS: Гора Кісо-Кома у Вікісховищі

Гора́ Кісо́-Кома́ (яп. 木曽駒ヶ岳, きそこまがたけ, МФА[kʲiso komagatake], «гора Коник в Кісо») або гора́ Кома (яп. 駒ヶ岳, こまがたけ, МФА[komagatake], «гора Коник») — гора в Японії, в центрі острова Хонсю. Розташований на південному заході префектури Наґано. Найвища точка гір Кісо. Інші назви — Нісі-Кома. Висота — 2956 м.

Короткі відомості

[ред. | ред. код]

Гора Кісо-Кома має округлі обриси. Вона оточена меншими горами — Хокен, Іна-Мае та Кісо-Мае. В районі вершини ростуть альпійські рослини — едельвейси, гострочовники, митники[1].

На південному сході гори Хокен, на висоті 2611 м розташований льодовиковий кар Сендзьодзікі. Влітку 1967 року до краю цього кару була протягнута канатна дорога з міста Комаґатаке, довжиною 2333 м, що є найдовшою канатною дорогою в Японії. Від залізничної станції Комаґатаке до початку дороги, розміщеного у підніжжя гори Кісо-Кома, ходить автобус. Сходження на гору пішки займає один день; з використанням автобусів і канатної дороги — 2 години[1].

В середньовіччі гора Кісо-Кома була об'єктом поклоніння синтоїстів і вшановувалася як божество дощу. Місцеві мешканці часто здіймалися на гору для проведення обрядів під час посухи. За переказами, 1532 року мандрівник Токухара Тьодаю вшановував на гірській вершині божество їжі Укемоті. В ранньому новому часі на схилі гори було споруджене синтоїстське святилище, що збереглося до початку 21 століття[1].

В 20 столітті у підніжжя гори Кісо-Кома, де простягалися луки Іна й Кісо, були споруджені туристичні бази та майданчики для гольфу[1].

Флора

[ред. | ред. код]
Едельвейси
Гострочовники
Митники

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Гора Кісо-Кома // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Гора Кісо-Кома // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання

[ред. | ред. код]