Грет Мостні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Грет Мостні
Народилася17 вересня 1914(1914-09-17)[1]
Лінц, Ерцгерцогство Австрії над Енсd, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Померла15 грудня 1991(1991-12-15)[1] (77 років)
Сантьяго, Чилі
·злоякісна пухлина[1]
Країна Австрія
 Чилі
 Долитавщина
Місце проживанняЛінц[1]
Відень[1]
Відень[1]
Відень[1]
Діяльністьантрополог, археолог, етнолог, дослідниця доісторичної епохи, музеєзнавиця
Alma materВіденський університет (1938)[1], Брюссельський вільний університет[d] (1939)[1] і BG Körnerschule, Linzd (24 червня 1933)[1]
ВчителіWilhelm Czermakd[1], Camillo Praschnikerd[1] і Viktor Christiand[1]
Знання мовіспанська[2]
ЗакладChilean National Museum of Natural Historyd[1], Державний Університет Мілана[1] і Sforza Castle Civic Museumsd[1]
Посададиректор музеюd
Конфесіякатолицтво[1]
У шлюбі зJuan Gómez Millasd[1]
Автограф

Грет Мостні (нім. Grete Mostny Glaser; 17 вересня 1914, Лінц, Австро-Угорщина — 15 грудня 1991, Сантьяго, Чилі) — чилійська вчена-антрополог австрійського походження[3]. Проводила археологічні дослідження для Чилійського національного музею природничої історії (англ. Chilean National Museum of Natural History).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 17 вересня 1914 року в Лінці, Австро-Угорщина.

Закінчила Віденський університет, де працювала над написанням дисертації про одяг Стародавнього Єгипту, але в 1937 році, внаслідок фашистської окупації, виїхала з Відня. Дисертацію все ж закінчила і захистила, отримавши докторський ступінь, вже в Брюсселі, Бельгія, в 1939 році. Переїхала з матір'ю і братом в Чилі, де утворилася велика німецька громада німців та австрійців.

Проводила археологічні дослідження в єгипетських містах Луксор і Каїр. Також провела низку археологічних досліджень в Південній Америці.

Наприкінці Другої світової війни була запрошена назад до Австрії, але вважала за краще стати чилійською громадянкою, і в 1946 році Грет стала громадянкою Чилі.

У 1954 році Грет Мостні брала участь в доставці до Чилійського національного музею останків (мумії) дитини, знайдених на горі Серро-Ель-Пломо[4], принесеної в жертву інками — мумія Пломо[5].

З 1964 по 1982 рік Г. Мостні очолювала Чилійський національний музей природничої історії в Сантьяго, змінивши на цій посаді чилійського вченого-палеонтолога Humberto Fuenzalida Villegas (1904—1966).

Померла від раку 15 грудня 1991 року в Сантьяго.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

У Віденському університеті зберігаються документи, які стосуються Грети Мостні як жертви нацизму. Також на історико-культурному факультеті університету, починаючи з 2013 року, кращим студентам вручається премія ім. Г. Мостні.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Kniefacz K., Posch H. Biografien bedeutender österreichischer Wissenschafterinnen. »Die Neugier treibt mich, Fragen zu stellen« / Hrsg.: I. Korotin, N. Stupnicki — Böhlau Verlag, 2018. — S. 621–631. — ISBN 978-3-205-20238-7 — doi:10.7767/9783205205883
  2. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  3. ↑ A 100 años del nacimiento de Grete Mostny [Архівовано 21 лютого 2020 у Wayback Machine.] (ісп.)
  4. ↑ Гора Серро-эль-Пломо
  5. ↑ Центр Чили: край вулканов и прекрасных озёр. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 28 квітня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Грет_Мостні