Гужва Валерій Федорович

Гужва Валерій Федорович
Народився	31 липня 1936(1936-07-31) (88 років) Постишеве, Сталінська область, Українська СРР, СРСР
Діяльність	письменник, поет, прозаїк, публіцист, перекладач
Сфера роботи	творче та професійне письмоd, поезія, публіцистика і перекладацтво
Alma mater	ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Партія	КПРС (1991)

Вале́рій Фе́дорович Гужва́ (*31 липня 1936, селище Постишеве, тепер м. Покровськ Донецької області) — український письменник (поет, прозаїк, публіцист). Член Національної спілки письменників України (від 1971 року).

Біографічні відомості

Середню освіту здобув в Ужгороді. 1958 року закінчив факультет журналістики Київського університету. Друкується від 1962 року. Перші вірші надрукував у журналі «Прапор» (нині «Березіль»). Був членом КПРС(від 1964 року).

Працював на українському телебаченні, заступником головного редактора видавництва «Молодь», потім у видавництві «Український письменник».

Твори

Автор збірок віршів «Огоньок», «Дуель», «Імена», «Місто», «Розмова», «Вічна спрага», «Біг часу», «Темні меди», «Крок», «Озеро», «Метроном», «Вертоград»; повісті «Сліпий дощ», «Забути, згадати», «Плато над прірвою», «Лакейський вальс»; роману «Рай»; казки «Пригоди бувалого солдата»; сценаріїв документальних фільмів, численних перекладів поетичних творів.

Лауреат премій імені Володимира Сосюри (2002) та імені Ю. Яновського.

• Збірки віршів:
  • «Огоньок» (1965),
  • «Дуель» (1969),
  • «Імена» (1972),
  • «Місто» (1974).
  • «Розмова» (1976),
  • «Вічна спрага» (1977),
  • «Біг часу» (казахською мовою),
  • «Темні меди» (1984),
  • «Крок» (1985),
  • «Озеро»,
  • «Метроном»,
  • «Вежа» (2010).
• Повісті:
  • «Сліпий дощ» (1983),
  • «Забути, згадати» (1986),
  • «Нічого, крім зими»,
  • «Аркуш Мебіуса»,
  • «Плато над прірвою».
• Романи:
  • «Рай».
• Публіцистичні книжки:
  • «По двадцяти роках» (1965),
  • «Діалог про Україну» (1968, у співавторстві),
  • «Все життя — атака» (1974, у співавторстві).
• Твори для дітей:
  • оповідання «Новий дім» (1966),
  • казка «Пригоди бувалого солдата» (1985).

Автор низки новел, сценаріїв документальних та анімаційного фільму «Котигорошко».

Працює в галузі художнього перекладу. Зокрема, переклав окремі поезії Белли Ахмадуліної.

Окремі твори Гужви перекладено російською, казахською, болгарською, словацькою, чеською мовами.

У кінематографі

Автор сценаріїв документальної стрічки «Це малюнок хлопчика» (1955, т/ф), мультфільму «Котигорошко» (1970), книги про телесеріал «Як гартувалася сталь», «Вся жизнь — атака: Портреты и диалоги» (К., 1974, у співавторстві з А. Крижанівським, І. Малишевським).

Джерела

• Коваль В. К., Павловська В. П. Письменники Радянської України, 1917-1987: біобібліографічний довідник. — Київ : Радянський письменник, 1988. — 701 с.
• Письменники Радянської України : біобібліографічний довідник / авт.-упоряд.: В. К. Коваль, В. П. Павловська. — К. : Радянський письменник, 1981. — 327 с.. — С. 63.
• Письменники України : довідник / упоряд. Д. Г. Давидюк, Л. Г. Кореневич, В. П. Павловська. — Дніпропетровськ : ВПОП «Дніпро», 1996. — 397 с. — ISBN 5-7707-9062-8.. — С. 69.
• Національна спілка письменників України. Письменницький довідник [Архівовано 3 травня 2007 у Wayback Machine.]
• Шевченко А. Я. Гужва Валерій Федорович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 514.