Ахмадуліна Белла Ахатівна
Ахмадуліна Белла Ахатівна | ||||
---|---|---|---|---|
Белла Ахатовна Ахмадулина | ||||
Народилася |
10 квітня 1937[1][2][…] Москва, СРСР[1] | |||
Померла |
29 листопада 2010[4][2][…] (73 роки) Передєлкіно, Vnukovskoye Settlementd, Ленінський район, Московська область, Росія ·серцево-судинні захворювання | |||
Поховання | ||||
Країна |
![]() ![]() | |||
Діяльність | поет | |||
Сфера роботи | поезія | |||
Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
Мова творів | російська[2] | |||
Жанр | лірика | |||
Членство | ПЕН-клуб | |||
У шлюбі з | Євтушенко Євген Олександрович, Нагибін Юрій Маркович і Eldar Kulievd | |||
Автограф |
![]() | |||
Нагороди | ||||
| ||||
![]() |
Бе́лла (Ізабе́лла) Аха́тівна Ахмаду́ліна (тат. Bella Əxət qızı Əxmədullina; 10 квітня 1937, Москва — 29 листопада 2010, Москва) — російська поетеса, перекладачка татарського походження.
Біографічні дані[ред. | ред. код]
1960 року закінчила Літературний інститут імені Горького (Москва). Від 1962 року — член Спілки письменників СРСР.
1964 року зіграла роль журналістки у фільмі «Живе такий хлопець».
Почесний член Американської академії мистецтва та літератури. Член-кореспондент Французької академії імені Стефана Малларме.
Поетика Ахмадуліної орієнтована на класичну традицію. Її віршам властиві яскрава метафоричність, поєднання піднесеного й буденного, схильність до архаїки.
Перекладала російською грузинських поетів.
Автор есе про Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова.
Окремі поезії Ахмадуліної українською мовою переклав Валерій Гужва.
Померла 29 листопада 2010.
Поетичні збірки[ред. | ред. код]
- «Струна» (Москва, 1962).
- «Уроки музики» (Москва, 1969).
- «Вірші» (Москва, 1975).
- «Свіча» (Москва, 1977).
- «Заметіль» (Москва, 1977).
- «Сни про Грузію» (Тбілісі, 1977).
- «Таємниця» (Москва, 1983).
- «Сад» (Москва, 1987).
Музика на вірші Ахмадуліної[ред. | ред. код]
Вірш «По вулиці моїй вже котрий рік…» було написано Ахмадуліною в 22 роки [5] . 1975 року композитор Мікаел Тарівердієв поклав його на музику, й романс у виконанні Алли Пугачової прозвучав у фільмі Ельдара Рязанова « Іронія долі, або З легким паром! ».
Алла Пугачова написала музику до відомого вірша, назва якого «Прийшла і говорю (Зійти на сцену)», дала ім`я концертному туру, музичному фільму (1985) і згодом її 9-му студійному альбому (1987) .
На вірш 23-річною Ахмадуліною під назвою «Прощання» композитор Андрій Петров написав романс, що став потім популярним, відомий по першому рядку — «А напоследок я скажу». Вперше він прозвучав у фільмі Е. Рязанова « Жорстокий романс » (1984).
Сім`я[ред. | ред. код]
З 1955 по 1958 рік Ахмадуліна була першою дружиною поета Євгена Євтушенка [6].
З 1959 по 1 листопада 1968 [7] - четвертою дружиною Юрія Нагібіна [8] [7] [9]. Цей шлюб зруйнувався, за свідченнями самого Нагібіна в його опублікованому «Щоденнику» та белетризованих мемуарах Василя Аксьонова «Таємнича пристрасть», через сміливі сексуальні експерименти поетеси [10] [11]. У 1968 році, розлучаючись з Нагібіним, Ахмадуліна взяла на виховання прийомну дочку Анну [12] .
Від Ельдара Кулієва (сина балкарського класика Кайсина Кулієва) 1973 року Ахмадуліна народила доньку Єлизавету (09.05.1973).
У 1974 році вийшла заміж вчетверте і востаннє — за театрального художника Бориса Мессерера, залишивши дітей зі своєю матір'ю та домробітницею.
Перша дочка, Анна, закінчила Поліграфічний інститут, оформлює книги як ілюстратор.
Дочка Єлизавета закінчила Літературний інститут.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги перед Батьківщиною» ІІ ступеня ( 11 серпня 2007 року ) — за визначний внесок у розвиток вітчизняної літератури та багаторічну творчу діяльність [13] .
- Орден «За заслуги перед Батьківщиною» III ступеня ( 7 квітня 1997 року ) — за заслуги перед державою та видатний внесок у розвиток вітчизняної літератури [14] .
- Орден Дружби народів ( 16 листопада 1984 року ) - за заслуги у розвитку радянської літератури та у зв'язку з 50-річчям утворення Спілки письменників СРСР [15] .
- Державна премія Російської Федерації в галузі літератури та мистецтва 2004 року (6 червня 2005 року ) - за продовження та розвиток високих традицій вітчизняної поезії [16] .
- Премія Президента Російської Федерації в галузі літератури та мистецтва 1998 року ( 12 січня 1999 року ) [17] .
- Премія імені Булата Окуджави 2003 ( 14 лютого 2004 ) [18] .
- Державна премія СРСР 1989 року в галузі літератури, мистецтва та архітектури ( 27 жовтня 1989 року ) - за книгу віршів «Сад» [19] .
- Лауреат премії фонду "Прапор" (1993).
- Лауреат "Носсіде" (Італія, 1994).
- Лауреат премії " Тріумф " (1994).
- Лауреат Пушкінської премії фонду А. Тепфер (1994).
- Лауреат журналу "Дружба народів" (2000).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Ахмадулина Белла Ахатовна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ Poet Bella Akhmadulina Dead — The Moscow Times, 2010.
- ↑ Белла Ахмадулина. По улице моей который год… [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Дмитрий Быков. Bella. Собеседник.ру. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
- ↑ а б Тайна утраты личности. Литературная Россия, № 23. 2006. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
- ↑ Дмитрий Быков. Bella. Собеседник.ру. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
- ↑ Шаблон:Книга:Казак В.: Лексикон русской литературы XX века
- ↑ Нагибин Ю. М. Дневник. — М.: «Книжный сад», 1996. С. 138—141.
- ↑ Беллу Ахмадулину Юрий Нагибин выгнал из дома за лесбийский секс. Собеседник.ру. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
- ↑ Анжелика Пахомова.История Беллы Ахмадулиной [Архівовано 2013-03-12 у Wayback Machine.] // Собеседник. Ру.
- ↑ Указ Российской Федерации от 11 августа 2007 года № 1067 «O награждении орденом „За заслуги перед Отечеством“ II степени Ахмадулиной И. А.» [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Указ Российской Федерации от 4 апреля 1997 года № 302 «O награждении орденом „За заслуги перед Отечеством“ III степени Ахмадулиной И. А.» [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Ведомости Верховного Совета СССР. — М.: Издание Верховного Совета СССР, 1984. — № 47 [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] (21 ноября). — 861—872 с. — [Статьи 831—847].
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 6 июня 2005 г. № 641 «О присуждении Государственных премий Российской Федерации 2004 года».
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 12 января 1999 года № 93 «О присуждении премий Президента Российской Федерации в области литературы и искусства 1998 года» [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Указ Президента Российской Федерации от 14 февраля 2004 года № 200 «О присуждении премии имени Булата Окуджавы 2003 года» [Архівовано 11 квітня 2018 у Wayback Machine.].
- ↑ Постановление ЦК КПСС, Совмина СССР от 27 октября 1989 года № 929 «О присуждении Государственных премий СССР 1989 года в области литературы, искусства и архитектуры».
Література[ред. | ред. код]
- Велика радянська енциклопедія, 1969—1978[d], Obalky knih.czd
- Metzler Autorinnen Lexikond[1]
- Соловей Е. С. Ахмадуліна Белла Ахатівна // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 101.
- УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 94.
- Писатели Москвы: Биобиблиографический справочник. — М.: Московский рабочий, 1987. — С. 29.
- Ржевский Леонид. Звук струны (О творчестве Беллы Ахмадулиной) // Воздушные пути: Алманах / Редактор-издатель Р. Н. Гринберг. — Выпуск V. — Нью-Йорк, 1967. — С. 257—278.
- Новиков В. Боль обновления // Литературное обозрение. — 1985. — № 1.
- Мустафин Р. Поиск алгоритма // Дружба народов. — 1985. — № 6.
- Русские советские писатели. Поэты: Библиографический указатель. — Т. 2. — М., 1978.
Посилання[ред. | ред. код]
- Народились 10 квітня
- Народились 1937
- Уродженці Москви
- Померли 29 листопада
- Померли 2010
- Померли в Передєлкіні
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Випускники Літературного інституту
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 2 ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 3 ступеня
- Кавалери ордена Дружби народів
- Лауреати Державної премії СРСР
- Лауреати Пушкінської премії Академії наук
- Лауреати Сталінської премії
- Російські поетеси
- Шістдесятниці
- Російські перекладачі
- Радянські поетеси