Ахмадуліна Белла Ахатівна

Ахмадуліна Белла Ахатівна
Белла Ахатовна Ахмадулина
Народилася	10 квітня 1937[…]; Москва, СРСР
Померла	29 листопада 2010[…] (73 роки); Передєлкіно, Vnukovskoye Settlementd, Ленінський район, Московська область, Росія; ·серцево-судинні захворювання
Поховання	Новодівичий цвинтар :
Країна	СРСР; Росія
Діяльність	поет
Сфера роботи	поезія
Alma mater	Літературний інститут імені Горького
Мова творів	російська
Жанр	лірика
Членство	ПЕН-клуб
У шлюбі з	Євтушенко Євген Олександрович, Нагибін Юрій Маркович і Eldar Kulievd
Автограф
Нагороди	; Пушкінська преміяd
	Ахмадуліна Белла Ахатівна у Вікісховищі

~~|Lib=~~

Бе́лла (Ізабе́лла) Аха́тівна Ахмаду́ліна (тат. Bella Əxət qızı Əxmədullina; 10 квітня 1937, Москва — 29 листопада 2010, Москва) — російська поетеса, перекладачка татарського походження.

Біографічні дані[ред. | ред. код]

1960 року закінчила Літературний інститут імені Горького (Москва). Від 1962 року — член Спілки письменників СРСР.

1964 року зіграла роль журналістки у фільмі «Живе такий хлопець».

Почесний член Американської академії мистецтва та літератури. Член-кореспондент Французької академії імені Стефана Малларме.

Поетика Ахмадуліної орієнтована на класичну традицію. Її віршам властиві яскрава метафоричність, поєднання піднесеного й буденного, схильність до архаїки.

Перекладала російською грузинських поетів.

Автор есе про Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова.

Окремі поезії Ахмадуліної українською мовою переклав Валерій Гужва.

Померла 29 листопада 2010.

Поетичні збірки[ред. | ред. код]

«Струна» (Москва, 1962).
«Уроки музики» (Москва, 1969).
«Вірші» (Москва, 1975).
«Свіча» (Москва, 1977).
«Заметіль» (Москва, 1977).
«Сни про Грузію» (Тбілісі, 1977).
«Таємниця» (Москва, 1983).
«Сад» (Москва, 1987).

Музика на вірші Ахмадуліної[ред. | ред. код]

Вірш «По вулиці моїй вже котрий рік…» було написано Ахмадуліною в 22 роки ^[5] . 1975 року композитор Мікаел Тарівердієв поклав його на музику, й романс у виконанні Алли Пугачової прозвучав у фільмі Ельдара Рязанова « Іронія долі, або З легким паром! ».

Алла Пугачова написала музику до відомого вірша, назва якого «Прийшла і говорю (Зійти на сцену)», дала ім`я концертному туру, музичному фільму (1985) і згодом її 9-му студійному альбому (1987) .

На вірш 23-річною Ахмадуліною під назвою «Прощання» композитор Андрій Петров написав романс, що став потім популярним, відомий по першому рядку — «А напоследок я скажу». Вперше він прозвучав у фільмі Е. Рязанова « Жорстокий романс » (1984).

Сім`я[ред. | ред. код]

З 1955 по 1958 рік Ахмадуліна була першою дружиною поета Євгена Євтушенка ^[6].

З 1959 по 1 листопада 1968 ^[7] - четвертою дружиною Юрія Нагібіна ^[8] ^[7] ^[9]. Цей шлюб зруйнувався, за свідченнями самого Нагібіна в його опублікованому «Щоденнику» та белетризованих мемуарах Василя Аксьонова «Таємнича пристрасть», через сміливі сексуальні експерименти поетеси ^[10] ^[11]. У 1968 році, розлучаючись з Нагібіним, Ахмадуліна взяла на виховання прийомну дочку Анну ^[12] .

Від Ельдара Кулієва (сина балкарського класика Кайсина Кулієва) 1973 року Ахмадуліна народила доньку Єлизавету (09.05.1973).

У 1974 році вийшла заміж вчетверте і востаннє — за театрального художника Бориса Мессерера, залишивши дітей зі своєю матір'ю та домробітницею.

Перша дочка, Анна, закінчила Поліграфічний інститут, оформлює книги як ілюстратор.

Дочка Єлизавета закінчила Літературний інститут.

Нагороди[ред. | ред. код]

Орден «За заслуги перед Батьківщиною» ІІ ступеня ( 11 серпня 2007 року ) — за визначний внесок у розвиток вітчизняної літератури та багаторічну творчу діяльність ^[13] .
Орден «За заслуги перед Батьківщиною» III ступеня ( 7 квітня 1997 року ) — за заслуги перед державою та видатний внесок у розвиток вітчизняної літератури ^[14] .
Орден Дружби народів ( 16 листопада 1984 року ) - за заслуги у розвитку радянської літератури та у зв'язку з 50-річчям утворення Спілки письменників СРСР ^[15] .
Державна премія Російської Федерації в галузі літератури та мистецтва 2004 року (6 червня 2005 року ) - за продовження та розвиток високих традицій вітчизняної поезії ^[16] .
Премія Президента Російської Федерації в галузі літератури та мистецтва 1998 року ( 12 січня 1999 року ) ^[17] .
Премія імені Булата Окуджави 2003 ( 14 лютого 2004 ) ^[18] .
Державна премія СРСР 1989 року в галузі літератури, мистецтва та архітектури ( 27 жовтня 1989 року ) - за книгу віршів «Сад» ^[19] .
Лауреат премії фонду "Прапор" (1993).
Лауреат "Носсіде" (Італія, 1994).
Лауреат премії " Тріумф " (1994).
Лауреат Пушкінської премії фонду А. Тепфер (1994).
Лауреат журналу "Дружба народів" (2000).

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Ахмадулина Белла Ахатовна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ ^а ^б ^в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ ^а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ Poet Bella Akhmadulina Dead — The Moscow Times, 2010.
d:Track:Q1202611
↑ Белла Ахмадулина. По улице моей который год… [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.].
↑ Дмитрий Быков. Bella. Собеседник.ру. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
↑ ^а ^б Тайна утраты личности. Литературная Россия, № 23. 2006. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
↑ Дмитрий Быков. Bella. Собеседник.ру. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
↑ Шаблон:Книга:Казак В.: Лексикон русской литературы XX века
↑ Нагибин Ю. М. Дневник. — М.: «Книжный сад», 1996. С. 138—141.
↑ Беллу Ахмадулину Юрий Нагибин выгнал из дома за лесбийский секс. Собеседник.ру. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 14 лютого 2013.
↑ Анжелика Пахомова.История Беллы Ахмадулиной [Архівовано 2013-03-12 у Wayback Machine.] // Собеседник. Ру.
↑ Указ Российской Федерации от 11 августа 2007 года № 1067 «O награждении орденом „За заслуги перед Отечеством“ II степени Ахмадулиной И. А.» [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.].
↑ Указ Российской Федерации от 4 апреля 1997 года № 302 «O награждении орденом „За заслуги перед Отечеством“ III степени Ахмадулиной И. А.» [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.].
↑ Ведомости Верховного Совета СССР. — М.: Издание Верховного Совета СССР, 1984. — № 47 [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] (21 ноября). — 861—872 с. — [Статьи 831—847].
↑ Указ Президента Российской Федерации от 6 июня 2005 г. № 641 «О присуждении Государственных премий Российской Федерации 2004 года».
↑ Указ Президента Российской Федерации от 12 января 1999 года № 93 «О присуждении премий Президента Российской Федерации в области литературы и искусства 1998 года» [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.].
↑ Указ Президента Российской Федерации от 14 февраля 2004 года № 200 «О присуждении премии имени Булата Окуджавы 2003 года» [Архівовано 11 квітня 2018 у Wayback Machine.].
↑ Постановление ЦК КПСС, Совмина СССР от 27 октября 1989 года № 929 «О присуждении Государственных премий СССР 1989 года в области литературы, искусства и архитектуры».

Література[ред. | ред. код]

- Велика радянська енциклопедія, 1969—1978^[d], Obalky knih.cz^d
- Metzler Autorinnen Lexikon^d^[1]
Соловей Е. С. Ахмадуліна Белла Ахатівна // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 101.
УСЕ Універсальний словник-енциклопедія. — 4-е видання. — 2006. — С. 94.
Писатели Москвы: Биобиблиографический справочник. — М.: Московский рабочий, 1987. — С. 29.
Ржевский Леонид. Звук струны (О творчестве Беллы Ахмадулиной) // Воздушные пути: Алманах / Редактор-издатель Р. Н. Гринберг. — Выпуск V. — Нью-Йорк, 1967. — С. 257—278.
Новиков В. Боль обновления // Литературное обозрение. — 1985. — № 1.
Мустафин Р. Поиск алгоритма // Дружба народов. — 1985. — № 6.
Русские советские писатели. Поэты: Библиографический указатель. — Т. 2. — М., 1978.

Посилання[ред. | ред. код]

Портал «Література» Портал «Біографії»

↑ https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-476-03702-2_1

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189_citetype_Q5292"_data-entity-id="Q17378135">Ахмадулина_Белла_Ахатовна_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-1] а ^б Ахмадулина Белла Ахатовна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb13483412r_Ідентифікатор_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-2] а ^б ^в Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-3] а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[[https://www.themoscowtimes.com/2010/11/29/poet-bella-akhmadulina-dead-a3364_Poet_Bella_Akhmadulina_Dead]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:en:The_Moscow_Times|The_Moscow_Times]],_2010.</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1202611]]</div>-4] Poet Bella Akhmadulina Dead — The Moscow Times, 2010.
d:Track:Q1202611

[5] Белла Ахмадулина. По улице моей который год… [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.].

[ReferenceA-6] Дмитрий Быков. Bella. Собеседник.ру. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 14 лютого 2013.

[ReferenceB-7] а ^б Тайна утраты личности. Литературная Россия, № 23. 2006. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 14 лютого 2013.

[ReferenceA2-8] Дмитрий Быков. Bella. Собеседник.ру. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 14 лютого 2013.

[казак-9] Шаблон:Книга:Казак В.: Лексикон русской литературы XX века

[10] Нагибин Ю. М. Дневник. — М.: «Книжный сад», 1996. С. 138—141.

[11] Беллу Ахмадулину Юрий Нагибин выгнал из дома за лесбийский секс. Собеседник.ру. Архів оригіналу за 15 лютого 2013. Процитовано 14 лютого 2013.

[12] Анжелика Пахомова.История Беллы Ахмадулиной [Архівовано 2013-03-12 у Wayback Machine.] // Собеседник. Ру.

[13] Указ Российской Федерации от 11 августа 2007 года № 1067 «O награждении орденом „За заслуги перед Отечеством“ II степени Ахмадулиной И. А.» [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.].

[14] Указ Российской Федерации от 4 апреля 1997 года № 302 «O награждении орденом „За заслуги перед Отечеством“ III степени Ахмадулиной И. А.» [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.].

[15] Ведомости Верховного Совета СССР. — М.: Издание Верховного Совета СССР, 1984. — № 47 [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] (21 ноября). — 861—872 с. — [Статьи 831—847].

[16] Указ Президента Российской Федерации от 6 июня 2005 г. № 641 «О присуждении Государственных премий Российской Федерации 2004 года».

[17] Указ Президента Российской Федерации от 12 января 1999 года № 93 «О присуждении премий Президента Российской Федерации в области литературы и искусства 1998 года» [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.].

[18] Указ Президента Российской Федерации от 14 февраля 2004 года № 200 «О присуждении премии имени Булата Окуджавы 2003 года» [Архівовано 11 квітня 2018 у Wayback Machine.].

[19] Постановление ЦК КПСС, Совмина СССР от 27 октября 1989 года № 929 «О присуждении Государственных премий СССР 1989 года в области литературы, искусства и архитектуры».

[[https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-476-03702-2_1_https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-476-03702-2_1]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-20] ttps://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-476-03702-2_1

[1]

[2]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[1]