Гула Теодор Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґула.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гула.
Федір Ґула
Народився7 березня 1890(1890-03-07)
Носів, Підгаєцький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина
Помер29 липня 1953(1953-07-29) (63 роки)
Носів, Тернопільський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Країна Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
 Польська Республіка
Національністьукраїнець
Діяльністьпедагог, астроном, перекладач, викладач університету, поет
Alma materЛьвівський університет
Галузьастрономія[1] і поезія[1]
Науковий ступіньдоктор філософії

Теодор Гула[2], Федір Іванович Ґула[3], Федір Іванович Гу́ла (іноді Хведір Ґула[4]; нар. 7 березня 1890 року, село Носів — пом. 29 липня 1953) — український науковець і педагог, астроном-теоретик, доктор філософії.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 7 березня 1890 року в селі Носові Підгаєцького повіту на Тернопільщині. Батьки — Катерина та Іван Гули[5].

Закінчив філософський факультет Львівського університету в 1913 році. Здав професорський іспит, викладав в Українській гімназії міста Белз.

Під час Першої світової війни воював на Італійському фронті в лавах австрійської армії. У 1915—1920 рр. перебував у полоні в Італії.

Пізніше у Празі (Чехія) захистив докторську дисертацію з астрономії на тему: «Про граничну криву небесної механіки», що дозволило відкрити малу планету Сонячної системи, названу на його честь астероїдом Gula. З 1923 по 1935 роки працював професором Української гімназії та доцентом астрономії Українського високого педагогічного інституту імені Михайла Драгоманова у Празі[6].

У 1935—1941 роках учителював у місті Городенці, був завідувачем астрономічної обсерваторії Львівського університету.

З 1944 по 1945 року перебував у концтаборі Штрассгоф.

У 1945 році повернувся до родинного села Носів. Став працювати в Завалівській та Підгаєцькій середніх школах.

Помер 29 липня 1953 року, похований на цвинтарі в рідному Носові.

Доробок

[ред. | ред. код]

Автор підручників:

  • «Теорія векторів» (1924, Прага)
  • «Сферична астрономія» (1927, Прага)
  • «Описова астрономія» (не опублікований).

Написав розвідку «Йоганнес Кеплєр» // «ЛНВ», 1931, т. 106.

Перекладав українською мовою західноєвропейську поезію (зокрема, Гомера та Гете), писав вірші.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Чистух В. Теодор Гула — математик, астроном, учений, педагог, громадянин. Сценарій математичного ранку до 120-річчя від дня народження» // Математика. — № 44 (листопад).
  3. ↑ Медюх М.
  4. ↑ Д-р Хведір Ґула. Йоганнес Кеплєр // ЛНВ. — Львів — Тернопіль, 1931. — Річн. ХХХ. — Т. CVI. — Кн. 4 (квітень). — С. 336.
  5. ↑ Михайло Медюх «Через терни до зірок» // Університетські вісті.
  6. ↑ Онуфрій Банах. Спомини про доцента Івана Залуцького (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Гула_Теодор_Іванович