Очікує на перевірку

Бухало Гурій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Гурій Васильович Бухало)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бухало Гурій Васильович
Бухало Гурій Васильович на сесії Рівненської міської ради
Бухало Гурій Васильович на сесії Рівненської міської ради
Бухало Гурій Васильович на сесії Рівненської міської ради
Народився31 березня 1932(1932-03-31)
с.Дермань Здолбунівського району Рівненської області
Помер5 травня 2008(2008-05-05) (76 років)
м.Рівне
Місце проживанням. Рівне
КраїнаУкраїна
Діяльністьсвященник
Alma materРівненський державний учительський інститут
ГалузьІсторія, краєзнавство
ЗакладРівненський обласний краєзнавчий музей
Науковий ступіньКандидат історичних наук
Відомий завдяки:Дослідженням битви під Берестечком, теми козаччини, музейної справи Рівненщини, Волинського краю.
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

регіональна краєзнавча премія «За відродження Волині»,

Почесний громадянин Рівного

Гурій Васильович Бу́хало (31 березня 1932, с. Дермань, Здолбунівського району Рівненської області — 5 травня 2008, Рівне) — історик, краєзнавець, громадський діяч, автор наукових праць краєзнавчого характеру. Батько письменниці Лідії Рибенко, рівненського журналіста та історика Олексія Бухало. Почесний громадянин Рівного.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батьки — Василь Трифонович та Глафіра Федорівна — вихідці з селян. У 1933 р. родина переїхала на Холмщину(нині Республіка Польща, де після закінчення відділення євангельської теології і курсів православного богослов'я Варшавського університету його батько отримав парафію.

З грудня 1941 по 1944 рр. Гурій Бухало навчався у Холмській українській гімназії, керівником якої був архієпископ (згодом митрополит) Іларіон (Огієнко).

У грудні 1944 р. родина була депортована в УРСР та оселилася в м. Здолбунів. Гурій Васильович закінчив середню школу № 1 у м. Здолбунів. З 1949 по 1951 рр. навчався у Рівненському державному учительському інституті. Після його закінчення вчителював в Зарічненському районі Рівненської області. Працював секретарем районної газети «Червона зоря», завідувачем відділу Рівненської районної газети Радянське село.

З квітня 1963 р. працював в Рівненському обласному краєзнавчому музеї: спочатку старшим науковим співробітником, потім завідувачем відділу історії.

У 1980 р. захистив кандидатську дисертацію «Визвольна війна українського народу 1648—1654 рр. у сучасній польській історіографії» в Інституті історії Академії наук України. З 1995 р. — викладач Рівненської духовної семінарії УПЦ КП. З 2002 р. професор кафедри українознавства Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету. Упродовж 1996—2006 рр. — був депутатом Рівненської міської ради. Помер Гурій Васильович Бухало 5 травня 2008 р., похований у м. Рівне.

Діяльність

[ред. | ред. код]

Як науковець Гурій Бухало протягом трьох років (1970—1972) працював у складі науково-редакційної групи обласної редколегії над написанням тому «Рівненська область» Історія міст і сіл Української РСР).

Автор більше ніж 700 наукових публікацій та окремих наукових видань краєзнавчого характеру, зокрема присвячених Берестецькій битві. Його публікації з даної тематики опубліковані в багатьох виданнях США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Польщі та Росії. Праці історика презентувалися у збірниках наукових праць «Слов'янський вісник», «Волинь історична», «Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею», «Осягнення історії», «Літопис Волині», в літературно-краєзнавчому журналі «Погорина».

Посмертно була перевидана його книга «Круг містечка Берестечка».

За активної участі Гурія Васильовича було побудовано експозиції музею-заповідника «Козацькі могили» та літературно-меморіального музею Миколи Островського в с. Вілія Острозького району.

Визнання

[ред. | ред. код]

Лауреат регіональної краєзнавчої премії «За відродження Волині»(1998 р.).[1]

Нагороджений медаллю «Будівничий України» Всеукраїнського товариства «Просвіта» (2002 р.).

Лауреат обласної премії імені І. Свєшнікова (2007 р.)[2].

Вшанування

[ред. | ред. код]

Звання «Почесний громадянин міста Рівного» присвоєно відповідно до рішення Рівненської міської ради № 2735 від 20.08.2009 року.

В 2016 р. вулицю 6-а Гвардійська у м. Рівному перейменовано на вулицю Гурія Бухало (розпорядженням голови № 418 від 08.07.2016 р.[3] Рівненської ОДА).

Література

[ред. | ред. код]
  • Бухало Г. Круг містечка Берестечка: історичний нарис / Г. Бухало. — Рівне. — Рівнен. друк., 2008. — 168 с.
  • Бухало Г. Вулиці. Проспекти. Майдани…: короткий довідник / Г. Бухало, В. Матвійчук. — Рівне: Волинські обереги, 2000. — 118 с.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Бухало Гурій Васильович // Хто є хто в Рівному та Рівненській області: 200 біографій. — Рівне, 2001. — С. 22-23.
  • Почесні громадяни міста Рівне: бібліографічний покажчик / укладачі: Л. Грищук, І. Вольф, Л. Ткач. — Рівне: Волинські обереги, 2014. — С. 39-41.
  • Історіограф Волинської землі: до 70-річчя від дня народж. Г. В. Бухала: біобібліогр. покажч. / Рівнен. держ. обл. б-ка; уклад. Н. М. Кожан; наук. ред. В. П. Ярощук; рецензент Т. В. Добко Т. В.; ред. Л. Г. Сахнюк. — Рівне: Волинські обереги, 2002. — 87 с.: фотоіл. — (Серія «Дослідники Рівненського краю»).
  • Музейні фахівці Рівненщини: біобібліогр. покажч. / Рівнен. обл. універс. наук. б-ка; уклад.: Н. М. Кожан, Л. М. Малишева; консультант: В. М. Мушировський; ред.: О. Л. Промська, З. М. Тирак, Л. Г. Сахнюк; відп. за вип.: В. П. Ярощук. — Рівне: В. А. Лапсюк, 2014. — 184 с. — (Серія «Дослідники Рівненського краю»).

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «За відродження Волині». Архів оригіналу за 23 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
  2. Тубіна С. Премія імені Ігоря Свєшнікова - Гурію Бухалу // Вісті Рівненщини. - 2007. - 27 квіт. - С. 3.
  3. Розпорядження голови ОДА. Архів оригіналу за 19 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.