Дев'ятисил Біберштайна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дев'ятисил Біберштайна
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Дев'ятисил (Carlina)
Вид:
C. biebersteinii
Біноміальна назва
Carlina biebersteinii

Дев'ятисил Біберштайна[1], відкасник Біберштейна[2] (Carlina biebersteinii) — вид рослин з родини айстрових (Asteraceae), поширений у Європі, центральній Азії, Сибіру, Туреччині, Кавказі.

Дворічна рослина 50–120 см заввишки. Стебло високе, негусто облистяне. Листки цілісні, на краю війчасто- або пилчато-колючі; колючі зубці на листках до 4 мм завдовжки. Віночок близько 9–10 мм довжиною, з зубцями близько 1–1.5 мм завдовжки, зазвичай темно-пурпурові, дуже рідко жовто-пурпурові[2]. Прикореневі листки довго-черешкові, нерозділені, зелені, від ланцетних до лінійно-ланцетних, 4–15 × 0.5–2 см. Стеблові листки сидячі. Квіткових голів від 1 до кількох. Сім'янки довгасті, 2–4 мм; папуси білуваті. 2n = 20[3].

Поширення

[ред. | ред. код]

Поширений у Європі, центральній Азії, Сибіру, Туреччині, Кавказі[4][5].

В Україні вид зростає на степових і кам'янистих схилах, по чагарниках, на узліссях і галявинах — в Закарпатті, Розточчі-Опіллі, Поліссі й Лісостепу, рідко в Степу (Харківська обл., Куп'янськ); дубильна рослина[2].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Carlina biebersteinii // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 347. (рос.)(укр.)
  3. Flora of China. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 14.05.2019. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 14.05.2019. (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 14.05.2019. (англ.)