Делфтський технічний університет

Делфтський технічний університет
TU Delft|день університету|рівень акредитації
52°0′6.0000001011968″ пн. ш. 4°22′21.000000099999″ сх. д.
Країна	Нідерланди
Розташування	Делфт, Південна Голландія
Гасло	Challenge the future
Засновано	8 січня 1842
Президент	Prof. K.C.A.M. (Karel) Luyben
Ректор	Tim van der Hagend
Бюджет	857 млн євро
Студентів	15 321
Співробітників	2 683
Кольори	блакитний, чорний, білий
Членство у	Університети Нідерландівd, Stichting Academisch Erfgoedd, Асоціація університетів Європи, arXiv.org, Global Spatial Data Infrastructure Associationd, Research Data Allianced, Open Education Globald, Коаліція з покращення оцінки дослідженьd і European Open Science Cloud Associationd
Складається з	Faculty of Architecture and the Built Environmentd, Faculty of Aerospace Engineering, Delft University of Technologyd, Faculty of Civil Engineering and Geosciencesd, Faculty of Electrical Engineering, Mathematics and Computer Scienced, Faculty of Industrial Design Engineeringd, Faculty of Technology, Policy and Managementd, Faculty of Applied Sciencesd, Faculty of Mechanical Engineeringd, TU Delft Hortus Botanicusd і Aula TU Delftd
Мова викладання	нідерландська і англійська
Випускники	Категорія:Випускники Делфтського університету
Штаб-квартира	Делфт
Адреса	Делфт
Сайт	www.tudelft.nl (англ.) (нід.)]
Нагороди	Dutch Design Award 'Product'd (2016)
Technische Universiteit Delft у Вікісховищі

Делфтський технічний університет (нід. Technische Universiteit Delft) у Делфті, Нідерланди — найстаріший та найбільший технічний університет в Нідерландах. Зараз університет нараховує понад 15 000 студентів і понад 2 000 наукових співробітників.

Університет входить до різноманітних університетських асоціацій, зокрема IDEA League, CESAER, UNITECH та 3TU. Згідно з академічним рейтингом ARWU, Технічний Університет Делфта є одним з найкращих технічних університетів світу.

Історія

Делфтський технічний університет було засновано 8 січня 1842 року голландським королем Вільямом ІІ як Королівська академія цивільної інженерії. Впродовж існування університет неодноразово змінював назви: Королівська академія (1842—1864), Політехнічна школа (1864—1905), Інститут технологій (1905—1986), Технічний університет (1986-дотепер).

Факультети

Делфтський технічний університет складається з восьми факультетів:

• Механіки, морської інженерії та матеріалознавства
• Архітектурний
• Цивільного будівництва і наук про Землю
• Електротехніки, математики та інформатики
• Промислового проектування
• Аерокосмічний
• Техніки, управління і менеджменту
• Прикладних наук

Колишня головна будівля університету, з 2008 — факультет архітектури.

Головна зала університету.

Університетська бібліотека.

Навчання на магістратурі

TU Delft пропонує близько 40 магістерських програм.  Навчання магістра займає два роки.

Студенти

Більшість студентів ТУ Делфт - чоловіки. У 2016 році серед усіх студентів університету лише 26% були жінки. Найбільший дисбаланс між чоловіками та жінками відчувають на машинобудівному факультеті, а найменший – на факультетах промислового дизайну та архітектури .  Незважаючи на численні зусилля університету змінити цей дисбаланс, кількість жінок, які навчаються в Делфтському технічному університеті, протягом багатьох років залишається відносно постійною.

З 2002 року кількість студентів, прийнятих до TU Delft, швидко зростає (з приблизно 2200 у 2002 році до майже 3700 у 2009 році).  Те саме стосується загальної кількості студентів (від приблизно 13 250 у 2002 році до майже 16 500 у 2009 році).

Репутація та рейтинг

TU Delft вважається провідним університетом з інженерії та технологій у всьому світі, будучи позиціонованим за цим предметом на 10 місці у 2022 році QS World University Rankings.

У галузі цивільного та будівельного будівництва TU Delft увійшов до 2 найкращих у світі у 2020 році, у галузі архітектури – до 3 найкращих у світі з 2017 року, а в галузі машинобудування – до 4 найкращих у світі з 2019 року за версією QS Рейтинги світових університетів.

Відомі випускники

• Якоб Гендрік Вант-Гофф — лауреат Нобелівської премії з хімії (1901)
• Фелікс Венінг-Мейнес — нідерландський геофізик і геодезіст
• Єрун ван дер Вер — голландський інженер, працював головним виконавчим директором концерну Royal Dutch Shell
• Симон ван дер Мер — голландський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1984)
• Йоган Фрізо Орансько-Нассауський — принц Фрізо Оранско-Нассауський
• Якоб Беренд Бакема — архітектор модернізму
• Герд Гофстеде — нідерландський соціолог
• Франсіне Хаубен — голландська архітекторка, засновниця архітектурного бюро Mecanoo [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Сер Джон Дуглас Кокрофт — англійський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1951)
• Сантьяго Калатрава — іспанський архітектор та скульптор
• Бернард Ліппе-Бестерфельдський — принц Бернард Нідерландський
• Гендрік Антон Лоренц — нідерландський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики (1902)
• Наталі де Вріс — голландська архітекторка, співзасновниця архітектурного бюро MVRDV [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]
• Віні Маас — нідерландський архітектор та урбаніст, співзасновник архітектурного бюро MVRDV [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Посилання

• Офіційна сторінка Делфтського технічного університету (англ.)