Джомо Кеніата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джомо Кеніата
англ. Jomo Kenyatta
Прапор
Прапор
1-й Президент Кенії
12 грудня 1964 — 22 серпня 1978 року
Наступник: Данієль Арап Мої
Прапор
Прапор
2-й Прем'єр-міністр Кенії
6 квітня 1962 — 12 грудня 1964 року
Попередник: Рональд Нгала
Наступник: Посаду ліквідовано
 
Народження: 20 жовтня 1893(1893-10-20)
Gatundud, Kiambu Countyd, Центральна провінція
Смерть: 22 серпня 1978(1978-08-22)[1] (84 роки)
Момбаса, Кенія
Причина смерті: інфаркт міокарда
Країна: Кенія
Освіта: Лондонська школа економіки та політичних наук, Університетський коледж Лондона і International People's Colleged
Партія: Kenya African National Uniond
Шлюб: Grace Wahud і Нґіна Кеніяттаd
Діти: Margaret Kenyattad[2], Ухуру Кеніятта[2], Nyokabi Kenyattad[2] і Muhoho Kenyattad[2]
Нагороди:
орден «За заслуги у створенні держави»

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Джомо Кеніата (англ. Jomo Kenyatta; 20 жовтня 1891, Ічавері, Гатунгу, Британська Східна Африка — 22 серпня 1978, Момбаса, Кенія) — перший прем'єр-міністр в 1963—1964 і президент Кенії в 1964—1978 роках. Його вважають «батьком кенійської нації».

Біографія[ред. | ред. код]

Кенійська монета номіналом 5 шилінгів із зображенням Джомо Кеніата

Походив з племені кікую. Ім'я в молодості — Нгенгі Камау. У віці 23 років прийняв християнство, отримав ім'я Джонстон Камау, пізніше змінив на Джомо Кеніата. У 1920-тих роках працював перекладачем у Верховному суді Кенії і службовцем в муніципалітеті Найробі. Зайнявся політичною діяльністю, в 1928 році став генеральним секретарем Центральної асоціації кікуйю. З 1929 року жив в Європі. Протягом Другої світової війни — працював на фермі в Англії. У 1946 році повернувся в Кенію, став головою Союзу африканців Кенії. У жовтні 1952 року заарештований та осуджений на 7 років позбавлення волі за організацію повстання мау-мау.

Очолював партизанську боротьбу за незалежність Кенії від Великої Британії. Після приходу до влади встановив однопартійну систему. Помер на посаді президента. Його наступником став віце-президент країни Данієль Арап Мої.

Література[ред. | ред. код]

  • В. І. Головченко. Кеніата Джомо // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • И. И. Филатова. Джомо (Джонстон) Кениата // А. Б. Давидсон (общ. ред.). История Африки в биографиях. — Москва: РГГУ, 2012. — С. 862—870.(рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]