Джон Вінсент Атанасов

Джон Вінсент Атанасов
англ. John Vincent Atanasoff болг. Джон Винсънт Атанасов
Джон Атанасов Джон Атанасов
Народився	4 жовтня 1903(1903-10-04) Гамільтон, США
Помер	15 червня 1997(1997-06-15) (93 роки) Фредерік, США ·інсульт
Країна	США
Діяльність	фізик, винахідник, викладач університету, математик, інформатик, інженер
Alma mater	Університет Вісконсин-Медісон Університет Флориди Mulberry High Schoold Університет штату Айова
Галузь	математика, фізика
Заклад	Університет штату Айова
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор
Науковий керівник	Джон Ван Флек
Аспіранти, докторанти	Кліффорд Беррі Charles Joseph Thorned Roy Herbert Cookd
Членство	Болгарська академія наук
Відомий завдяки:	винахід першого в світі електронного цифрового комп'ютера
Нагороди	Національна медаль технологій та інновацій США (1990) медаль Голлі (1985) Нагорода «Піонер комп'ютерної галузі» (1984) Honorary doctorate from the University of Floridad (1974)
Висловлювання у Вікіцитатах  Джон Вінсент Атанасов у Вікісховищі

Джон Вінсент Атанасов (англ. John Vincent Atanasoff, болг. Джон Винсент Атанасов; 4 жовтня 1903, Гамільтон, штат Нью-Йорк США — 15 червня 1995, Фредерік, штат Меріленд, США) — американський фізик, математик та інженер-електрик болгарського походження, творець першого у світі електронного цифрового комп'ютера.

Біографія

Джон Атанасов народився в Гамільтоні, штат Нью-Йорк, 4 жовтня 1903 року. Його батько Іван Атанасов, болгарський емігрант, працював інженером на електростанції в Нью-Джерсі, якою керував Томас Едісон. Мати, американка Айва Луцена Парді, була вчителем алгебри. Атанасов закінчив гімназію в Малборі, штат Флорида, з відзнакою в галузі математики.

Поступив у 1921 році до університету в Гейнсвілі, що у Флориді, де отримав диплом інженера-електрика в 1925 році. У вересні цього ж року Атанасов став викладати математику в коледжі штату Айова. У травні 1930 року захистив докторську дисертацію в університеті штату Вісконсин. Працював асистентом-професором математики і фізики в Державному коледжі штату Айова. Там він створював перший у світі електронний цифровий комп'ютер для того, щоб прискорити та полегшити розв'язання математичних рівнянь за допомогою методів, які обґрунтував та розвивав Михайло Кравчук.

Однією з інновацій в його комп'ютері було використання регенеративної пам'яті на конденсаторах, які обертаючись всередині барабану проходять повз щітки які оновлюють їх заряд.

Кравчук і Атанасов

Джон Вінсент Атанасов не запатентував електронний цифровий комп'ютер, винайдений і сконструйований ним в кінці 1930-х — на початку 1940-х років. Також він мовчав про свій комп'ютер з середини 1940-х років до середини 1960-х. Після того, як адвокати однієї з американських компаній дізналися про його винахід, він, після одного з найбільших судових процесів в історії США, був визнаний творцем першого у світі електронного комп'ютера.

Обставини цього тривалий час залишалися нез'ясованими. У наукових працях і популярних публікаціях замовчування винаходу пояснювалося скромністю американського вченого-винахідника та його переходом на військову роботу в 1942 році. Проте, Джон Атанасов отримав багато патентів за інші винаходи, а також значні нагороди і відзнаки за свою роботу. Окрім того, він до середини 1940-х та після середини 1960-х років сприяв поширенню інформації про свій комп'ютер.

Аналіз матеріалів з архівів США та України, зокрема, архіву Національного музею американської історії, архіву Університету штату Айова, архіву Служби безпеки України та Центрального державного архіву громадських об'єднань України, проведений доктором філософії українського походження з Торонто (Канада) Іваном Качановським на початку 2000-х років засвідчив, що американський винахідник електронного комп'ютера мовчав і не запатентував його тому, що у своєму винаході використовував ідеї Михайла Кравчука, а згодом дізнався, що його листи до академіка Всеукраїнської академії наук в 1937 році могли призвести до арешту видатного українського математика в період розпалу масового терору в Радянському Союзі, коли мільйони людей і, зокрема, тисячі вчених, були звинувачені в політичних злочинах та шпигунстві.

Як твердить Іван Качановський:

Джон Атанасов відправив першого листа до Кравчука у вересні 1937 року з проханням надіслати йому будь-які опубліковані та майбутні наукові роботи українського математика. Не отримавши відповіді, американський вчений надіслав наступного листа до Всеукраїнської асоціації з культурних зв'язків із закордоном з таким самим проханням. Як свідчать матеріали численних слідчих справ, для НКВС подібні листи та контакти з іноземцями були достатнім доказом шпигунства. Для звинувачення самого Кравчука у шпигунстві слідчим НКВС та спеціальній комісії Академії наук було достатньо його листування з Володимиром Левицьким, головою математико-фізичної секції Наукового товариства імені Шевченка у Львові, та інших зв'язків такого роду, а для звинувачення в українському націоналізмі слугували математичні праці, які Михайло Кравчук друкував переважно українською мовою, хоча багато з них також вийшли французькою, німецькою та декількома іншими мовами, якими він добре володів. НКВС звинувачувало Кравчука, Птуху, Грушевську та багатьох інших провідних вчених у приналежності до підпільної української націоналістичної організації, яка мала зв'язок з іншими організаціями та емігрантськими колами. Атанасов дізнався про ймовірні наслідки своїх листів лише після середини 1940-х років, коли з початком холодної війни інформація про сталінський террор поширилася в США і він познайомився з Георгієм Гамовим, українським фізиком, котрий втік до США на початку 30-х років. Тож стає зрозуміло, чому Атанасов, який до середини 1940-х років намагався запатентувати свій комп'ютер і детально розповідав про нього іншим вченим та журналістам, облишив патентування, не відповідав на запити колег, нічого не публікував про свій винахід, фактично дозволив розібрати свого комп'ютера і назавжди полишив комп'ютерну галузь, відмовившись від величезних грошей та слави, аж поки в середині 1960-х років про його винахід випадково дізнались адвокати великої американської компанії. Також стає зрозуміло, чому Атанасов, котрий раніше визнав велику користь праць українського математика для свого винаходу, переклав і цитував ці праці та сам назвав його ідеї методом Кравчука, перестав, на відміну від імен інших математиків, взагалі згадувати ім'я Кравчука у своїх спогадах, інтерв'ю, публікаціях та дев'ятиденних свідченнях на суді, а також відмовився від пропозиції опублікувати переклад монографії Кравчука у видавництві Принстонського університету. Американський вчений так само у 1976 році оминув мовчанкою Михайла Кравчука у листі до одного математика з України, котрому, на його прохання, Атанасов надіслав матеріали про історію свого комп'ютера, хоча винахідник знайшов місце згадати у своєму листі російського солдата, котрий врятував його батька під час антитурецького повстання в Болгарії. Михайло Кравчук за свою роль у винаході комп'ютера отримав не гроші і славу, а 20 років ув'язнення. І, не витримавши каторжних робіт в золотокопальнях Колими, там і помер 1942 року.

Проте, висновки канадського дослідника про контакти Джона Атанасова з Михайлом Кравчуком, винахід електронного цифрового комп'ютера та фатальні наслідки цього співробітництва для українського науковця потребують подальших досліджень.

Увічнення пам'яті

Пам'ятник Джону Атанасову в Софії (Болгарія)

У Болгарії щорічно з 2002 року вручається державна нагорода імені Джона Атанасова.

На честь математика названо астероїд 3546 Атанасов.

Див. також

• Калькулятор Атанасова-Беррі

Література

• Айзексон, Волтер (2017). Інноватори: Як група хакерів, геніїв та ґіків здійснила цифрову революцію. Київ: Наш Формат. с. 488. ISBN 978-617-7279-81-4.

Джерела

• Розвиток математичних ідей Михайла Кравчука (Development of the mathematical ideas of Mykhailo Kravchuk (Krawtchouk). — К., 2004. — 850 С.
• Качановський І. Українське коріння комп'ютерної революції // Голос України. — № 1805. — 2006. — 18 травня.