Джон ван Флек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джон ван Флек
John Hasbrouck van Vleck
Джон ван Флек
Джон ван Флек
Народився 13 березня 1899(1899-03-13)
Мідлтаун, Коннектикут, США
Помер 27 жовтня 1980(1980-10-27) (81 рік)
Кембридж, Массачусетс, США
Громадянство США США
Діяльність математик, фізик, викладач університету, фізик-ядерник
Alma mater Вісконсинський університет
Гарвардський університет
Сфера інтересів фізика
Заклад Гарвардський університет, Університет Вісконсин-Медісон, Міннесотський університет, Лейденський університет і Лейденський університет[1]
Науковий керівник Edwin C. Kembled
Аспіранти, докторанти Richard Bersohnd, Roy G. Gordond, Філіп Андерсон і Robert Serberd
Член Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, International Academy of Quantum Molecular Scienced, Американська академія мистецтв і наук, Нідерландська королівська академія наук, Американське філософське товариство[2], Американське фізичне товариство[2], Французька академія наук[2] і Національна академія наук США
Відомий завдяки: автор квантовомеханічної теорії діа- і парамагнетизму
Батько Edward Burr Van Vleckd
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1977)

CMNS: Джон ван Флек у Вікісховищі

Джо́н Ха́збрук ва́н Фле́к (англ. John Hasbrouck van Vleck; 13 березня 1899 — 27 жовтня 1980) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1977 року «За фундаментальні теоретичні дослідження електронної структури магнітних і невпорядкованих систем» спільно з Філіпом Андерсоном і Невіллом Моттом.

Вважається автором квантової теорії магнетизму.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Leidse Hoogleraren
  2. а б в NNDB — 2002.

Посилання[ред. | ред. код]