Джон ван Флек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джон ван Флек
John Hasbrouck van Vleck
Джон ван Флек
Джон ван Флек
Народився 13 березня 1899(1899-03-13)
Мідлтаун, Коннектикут, США
Помер 27 жовтня 1980(1980-10-27) (81 рік)
Кембридж, Массачусетс, США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Діяльність математик, фізик, викладач університету, фізик-ядерник
Alma mater Вісконсинський університет
Гарвардський університет
Сфера інтересів фізика
Заклад Гарвардський університет, Університет Вісконсин-Медісон, Міннесотський університет і Лейденський університет
Науковий керівник Edwin C. Kemble[d]
Відомі учні Robert Serber[d]
Аспіранти, докторанти Richard Bersohn[d], Roy G. Gordon[d] і Філіп Андерсон
Член Лондонське королівське товариство, Шведська королівська академія наук, International Academy of Quantum Molecular Science[d], Американська академія мистецтв і наук, Нідерландська королівська академія наук, Американське філософське товариство[1], Американське фізичне товариство[1] і Французька академія наук[1]
Відомий завдяки: автор квантовомеханічної теорії діа- і парамагнетизму
Батько Edward Burr Van Vleck[d]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1977)

Джон ван Флек у Вікісховищі?

Джо́н Ха́збрук ва́н Фле́к (англ. John Hasbrouck van Vleck; 13 березня 1899 — 27 жовтня 1980) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1977 року «За фундаментальні теоретичні дослідження електронної структури магнітних і невпорядкованих систем» спільно з Філіпом Андерсоном і Невіллом Моттом.

Вважається автором квантової теорії магнетизму.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в NNDB — 2002.

Посилання[ред. | ред. код]