Добаш індійський
| Добаш індійський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Picumnus innominatus Burton, 1836 | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Vivia innominata | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Доба́ш індійський[2] (Picumnus innominatus) — вид дятлоподібних птахів родини дятлових (Picidae). Мешкає в Гімалаях, Південній і Південно-Східній Азії. Це єдиний представник роду Добаш (Picumnus), який мешкає не в Неотропіках. Деякі дослідники відносять його до монотипового роду Vivia.
Довжина птаха становить 9-10,5 см. Верхня частина тіла оливково-зелена, нижня частина тіла білувата, поцяткована чіткими чорними плямами, на хвості білі смуги. Тім'я, скроні і щоки оливково-сірі, над очима білі "брови", під дзьобом білі "вуса". У самців передня частина тімені рудувато-охриста, поцяткована чорними плямками.
Виділяють три підвиди:[3]
- P. i. innominatus Burton, 1836 — від північно-східного Афганістану і північного Пакистану до північної Індії, Непалу і південно-східного Тибету;
- P. i. malayorum Hartert, E, 1912 — Індійський субконтинент, Північно-Східна Індія, південно-західний Китай, Індокитай, Суматра і північ Калімантану;
- P. i. chinensis (Hargitt, 1881) — центральний, південний і східний Китай (від Сичуані до Цзянсу).
Індійські добаші мешкають в Афганістані, Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Китаї, М'янмі, Бангладеш, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії і Брунеї. Вони живуть у гірських і рівнинних вологих тропічних лісах, в бамбукових заростях та у сухих тропічних лісах. Зустрічаються на висоті до 3000 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1830 м над рівнем моря. Живляться комахами, зокрема мурахами, личинками довгоносиків і вусачів. часто приєднуються до змішаних зграй птахів. Сезон розмноження триває з січня по квітень. Індійські добаші гніздяться в дуплах, на висоті від 1 до 5 м над землею. В кладці від 2 до 4 блискучих білих яєць.
- ↑ BirdLife International (2016). Picumnus innominatus. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 8 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Woodpeckers. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 10 березня 2022. Процитовано 08 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |