Дроблення (біологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дроблення черевоногого молюску Trochus

Дро́блення[1][2], зрідка дро́біння[3] — серія мітотичних поділів зиготи, яка настає після запліднення, та в результаті якої кількість клітин —бластомерів— зародка зростає, проте маса не збільшується. У клітинному циклі ранніх бластомерів відсутня стадія G1[en]: клітини лише подвоюють ДНК (S-фаза[en]) та діляться (M фаза), не збільшуючи своїх розмірів, натомість, цитоплазма зиготи (переважну більшість якої становить ооплазма яйцеклітини) розподіляється між новоутвореними клітинами[4].

Після 4 послідовних мітотичних поділів (на стадії 16-ти клітин, 24=16) формується морула (від Morus, шовковиця). На цій стадії формування ембріона клітин стає достатньо для формування внутрішнього й зовнішнього шарів. Внутрішній шар формує так звану внутрішню клітинну масу[en], яка потім дасть основу ембріону, а зовнішній шар формує трофобласт, який сформує хоріон, що потім зливається з аллантоїсом у рептилій, амфібій та птахів, або сформує плаценту у ссавців[5].

Ініціація дроблення

[ред. | ред. код]

Для переходу від стадії запліднення до поділу клітин необхідна активація фактору стимуляції мітозу[en] (англ. Maturation-promoting factor, MPF)[4]. MPF було відкрито 1971 року Йошіо Масуі (англ. Yoshio Masui) та Клемент Маркерт (англ. Clement Markert) як фактор, що призводить до активації ділення ооцитів жаби Rana pipiens[6]. Незабаром було встановлено, що він наявний не лише в земноводних, а й у молюсків, морських зірок, мишей та людської клітинної лінії HeLa. Наприкінці 80х років XX ст. виявлено[6], що MPF складається з циклін-залежної кінази B-Cdk1[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Головацький А. С. АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ ТОМ 1: у трьох томах. Нова Книга. с. 69. ISBN 978-966-382-491-8.
  2. ↑ С. М. Гарматіна, А. С. Пустовалов (2009), Еволюційна ембріологія, архів оригіналу за 19 лютого 2019, процитовано 18 лютого 2019Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
  3. ↑ Сабадишин Р. О.; Бухальська С. Є. Медична біологія: Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів І–ІІ рівнів акредитації. Нова Книга. с. 136–. ISBN 978-966-382-091-0.
  4. ↑ а б Scott F. Gilbert (31 березня 2010). Developmental Biology (English) (вид. 9). Sinauer Associates. с. 160-. ISBN 0878933840. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |subscription= (довідка)
  5. ↑ Томас В. Садлер (2001). Медична ембріологія за Ланґманом (Українська) . (переклад: Олександр Луцик, Оксана Кулик) (вид. 8,). Львів: Наутілус. ISBN 966-95745-3-6. Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
  6. ↑ а б Takeo Kishimoto (February 2015). Entry into mitosis: a solution to the decades-long enigma of MPF. Chromosoma. doi:10.1007/s00412-015-0508-y. PMID 25712366.
  7. ↑ Білок Cyclin-dependent kinase 1-B, циклін-залежна кіназа 1-B, Шпоркової гладенької жаби Xenopus laevis в базі даних UniProt P24033

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Томас В. Садлер (2001). Медична ембріологія за Ланґманом (Українська) . (переклад: Олександр Луцик, Оксана Кулик) (вид. 8). Львів: Наутілус. ISBN 966-95745-3-6.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дроблення_(біологія)&oldid=35142059