Дужий Ігор Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дужий Ігор Дмитрович
Народився 4 лютого 1940(1940-02-04) (84 роки)
Бахмач, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність торакальний хірург вищої категорії (1982), Заслужений лікар України (2007), голова Асоціації хірургів Сумської області (1998), академік Академії наук вищої школи України (2016)
Відомий завдяки дослідженням захворювань легень і плеври
Alma mater Сумський медичний коледж (1957) і Харківський медичний інститут (1966)
Науковий ступінь доктор медичних наук (1998)
Вчене звання доцент (2003), професор (2004)
Заклад Медичний інститут Сумського державного університету
У шлюбі з Дужа Ганна Михайлівна
Діти В'ячеслав, Світлана, Оксана, Богдан
Нагороди грамота Ради Міністрів СРСР за досягнення у професійній діяльності, (1986),
Відмінник охорони здоров'я СРСР
Відмінник охорони здоров'я СРСР
(1986), грамота «За заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним українським народом» (2010), орден «Патріот України» (2011),
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
(2016), орден «Науковець року» (2019), грамота «За вагомі здобутки та особистий внесок у розвиток науки України» (2019), грамота «За заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним народом» (2019), Золотий Хрест від Української Православної церкви (2020), відзнака імені академіка Олександра Олексійовича Шалімова (2020)

Ду́жий І́гор Дми́трович (4 лютого 1940) — український вчений, доктор медичних наук (1998), голова Асоціації хірургів Сумської області (1998), професор, завідувач кафедри хірургії, травматології, ортопедії та фтизіатрії Медичного інституту Сумського державного університету (2002), Заслужений лікар України (2006), академік Академії наук вищої школи України (2016).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 4 лютого 1940 року у м. Бахмачі Чернігівської області в сім'ї службовців. Батько, Дмитро Митрофанович, був службовцем, а мати, Ольга Опанасівна, — домогосподаркою. Після закінчення семи класів вступив до Сумського медичного училища, яке закінчив у 1957 році.

1957—1960 рр. — завідувач фельдшерсько-акушерського пункту в с. Тиниця Бахмацького району Чернігівської області.

1960—1966 рр. — навчався у Харківському медичному інституті.  Закінчив його з відзнакою за спеціальністю «лікувальна справа». Після закінчення навчання був призначений ординатором хірургічного відділення Сумського обласного протитуберкульозного диспансеру.

1977—2002 рр. — завідувач хірургічного відділення Сумського обласного протитуберкульозного диспансеру.

З 1998 р. і дотепер — голова Сумського обласного осередку асоціації хірургів України.

З 2002 року і до сьогодні — науковий консультант клініки фтизіатрії Сумського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру.

З 2002 р. і дотепер є Членом Вченої ради СумДУ. У 2002 році призначений завідувачем кафедри загальної хірургії з анестезіологією та доглядом за хворими з курсом фтизіатрії і променевої діагностики Медичного інституту Сумського державного університету. 2006—2019 рр. — завідувач кафедри загальної хірургії, радіаційної медицини і фтизіатрії Медичного інституту Сумського державного університету.

У 2006 році отримав звання «Заслужений лікар України». 2016 рік — був обраний академіком Академії наук вищої школи України по відділенню фундаментальних проблем медицини[1].

З 2020 р. — завідувач кафедри хірургії, травматології, ортопедії та фтизіатрії Медичного інституту Сумського державного університету.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Професор Ігор Дмитрович Дужий активно займається науковою та винахідницькою  діяльністю. Основні напрямки наукових досліджень Дужого: диференційна діагностика захворювань плеври і легень, хірургія легень і плеври, лімфотропна терапія запальних захворювань легень, плеври та малої миски, хірургія торакоабдомінальної травми, лімфотропна антибактеріальна терапія гнійних захворювань черевної порожнини (апендицит, панкреатит).

Науковою діяльністю Ігор Дмитрович почав займатися  на початку 1970-х років. Першим у СРСР запропонував та втілив у життя профілактику тромбогеморагічних ускладнень шляхом використання низьких доз гепарину при операціях на легенях і плеврі. На початку 1980-х років першим в Україні  втілив у життя плевроскопію з метою діагностики захворювань плеври[2].

Проводив ендоскопічні дослідження з приводу синдрому плеврального випоту з наступним цитологічним, гістологічним i бактеріологічним дослідженнями біоптатів плеври, втілив у життя плевроскопію при синдромі плеврального випоту.

У 1992 р. захистив дисертацію на ступінь кандидата медичних наук «Оценка инструментально-хирургических методов в верификации плевральных выпотов туберкулезного и неспецифического генеза и оптимизации их лечения» на ниві практичної охорони здоров'я.

У 1997 р. вийшла друком монографія Дужого «Заболевания плевры: диагностические, хирургические и терапевтические аспекты», в якій він підсумував результати своїх попередніх досліджень.

У 1998 р. захистив дисертацію за матеріалами своєї монографії та отримав ступінь доктора медичних наук.

Нині займається розробкою та вдосконаленням методик консервативного, а також хірургічного лікування поширеного туберкульозу легень, особливо мультирезистентних форм. 3 цією метою розробляє i удосконалює способи торакопластики (інтра- i екстраторакальні методи).

Під керівництвом Ігоря Дмитровича Дужого захищено 11 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук: три з яких  — по лікуванню захворювань малої миски, одна — по лікуванню аденоїдиту, одна— по черепно-мозковій травмі, п'ять  — з хірургічного лікування легень і плеври, одна —  з променевої діагностики туберкульозного плевриту[3].

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Ігор Дмитрович Дужий займається лікувальною, викладацькою, консультативною та методичною роботою.

Є фахівцем у галузі торакальної фтизіохірургії. Виконав понад 5 тисяч складних комбінованих оперативних втручань.  Серед професійних досягнень Ігоря Дмитровича — трансстернальна трансперикардіальна окклюзія головного бронха та тотальна плевректомія. Такі операції виконують декілька хірургів не лише в Україні, а й в країнах СНД. Надає перевагу комбінованим методам лікування туберкульозу легень, а саме резекціям легень з одночасною інтраплевральною та екстраплевральною торакопластикою на тлі пневмоперитонеуму[4].

Під час складання державних іспитів з анатомії і гістології у Харківському медичного інституту  професор Орленко Юрій Максимович запросив Дужого до себе на кафедру в хірургічний гурток. У кінці 3-го курсу Ігор Дмитрович самостійно оперував апендицити та неускладнені кили.

У серпні 1966 року після призначення ординатором хірургічного відділення Сумського обласного протитуберкульозного диспансеру працював під керівництвом хірурга Шевченка Миколи Анатолійовича. Через 11 років очолив це відділення. Через рік воно увійшло у трійку лідерів в Україні[3].

Є науковим консультантом клініки фтизіатрії Сумського обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру, де продовжує і зараз оперувати хворих на різні легеневі і плевральні процеси[4].

В 2002 р. очолив кафедру загальної хірургії з анестезіологією та доглядом за хворими з курсом фтизіатрії і променевої діагностики Медичного інституту Сумського державного університету, яка у 2006 р. була перейменована на «Кафедру загальної хірургії, радіаційної медицини та фтизіатрії», а з 2020 р.  утворена нова «Кафедра хірургії, травматології, ортопедії та фтизіатрії». У липні 2003 року отримав звання доцента кафедри, а у лютому 2004 року — професора кафедри загальної хірургії. Під керівництвом І. Д. Дужого було підготовлено 8 торакальних хірургів, 2 з них працюють завідувачами відділень. Його учні — це кваліфіковані лікарі та вчені, які самостійно працюють в Україні, Замбії, Танзанії, Палестині та інших країнах світу[5].

Дужий очолює Сумський обласний осередок Асоціації хірургів України з 1998 р. Є постійним членом редакційних рад науково-практичних журналів «Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція», «Лікарська справа» та  редакційної колегії медичного науково-практичного журналу «Харківська хірургічна школа». Багаторазовий опонент при захисті дисертацій на звання кандидата медичних наук і доктора медичних наук. Член Спеціалізованої вченої ради для разового захисту дисертації з метою присудження ступеня доктора філософії у ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В. Т. Зайцева» НАМН України.

Захоплення та громадська діяльність[ред. | ред. код]

Дужий є людиною активної громадської позиції та патріотом своєї країни. Цікавиться історією України та світу, був активним учасником Помаранчевої революції та Революції гідності.  

Ігор Дмитрович є віруючою людиною, прихильником Київського Патріархату, членом Єпархіального управління [1] [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.].

Виростив і дав путівку у життя 4 дітям. Має 7 онуків (Анну, Марину, Ігоря, Мирослава, Ярину, Таю, Софію) і 3 правнуків (Назара, Клима, Євгена, Ашрафа).

Веде здоровий спосіб життя, захоплюється садівництвом, любить майструвати своїми руками. Знає та самостійно виконує багато українських старовинних пісень.

Життєве кредо вченого, що є також епіграфом до кожної його монографії, звучить так:

І вже вважатиму себе безмежно винагородженим Богом, і недаремно прожитим життя, якщо моя праця принесе користь народові, сином якого я маю честь бути[6]

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

1986 рік — грамота Ради Міністрів СРСР за досягнення у професійній діяльності, знак «Отличнику здравоохранения».

2010 рік — грамота «За заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним українським народом» від Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

2011 рік — орден «Патріот України» від Уряду і діаспори України.

2016 рік — медаль «За жертовність і любов до України» від громадянського штабу Революції Гідності.

2019 рік — Почесна грамота «За вагомі здобутки та особистий внесок у розвиток науки України» та орден «Науковець року» за перемогу у Міжнародній програмі «Науковець року-2019», який проводився під егідою Національної академії наук України і Української федерації вчених за підтримки та участі Комітету Верховної ради України з питань науки і освіти та  Міністерства освіти України [2].

2019 рік — грамота «За заслуги перед Помісною Українською Православною Церквою та побожним народом» від Митрополита Київського і всієї України Єпіфанія.

2020 рік — Золотий Хрест від Української Православної церкви.

2020 рік — відзнака імені академіка Олександра Олексійовича Шалімова

Вибрані публікації[ред. | ред. код]

У здобутку Ігоря Дмитровича Дужого 8 монографій, 11 навчальних посібників, понад 400 наукових праць,  67 з яких опубліковані у виданнях, що індексуються БД Scopus. Дужий є автором понад 30 винаходів, підтверджених патентами України, та більше 70 раціоналізаторських пропозицій [3] [Архівовано 17 вересня 2020 у Wayback Machine.].

Співавтор національного підручника «Фтизіатрія», виданого трьома мовами.

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Дужий И. Д. Заболевания плевры: диагностические, хирургические и терапевтические аспекты): монографія. — К.: Здоров'я, 1997. — 432 с.  — ISBN 5-311-01046-0.
  • Дужий І. Д. Клінічна плеврологія: монографія. — К.: Здоров'я, 2000. — 384 с. — ISBN 5-311-01192-0.
  • Дужий І. Д. Хірургія туберкульозу легень та плеври: монографія. — К.: Здоров'я; Суми: ВАТ «СОД», вид-во «Козацький вал», 2003. — 360 с. — ISBN 5-311-01233-1.
  • Торакопластика (образы прошлого и горизонты настоящего) / Б. В. Радионов, Ю. Ф. Савенков, И. Д. Дужий, Калабуха И. А., Хмель О. В. — Дніпропетровськ: РВА «Дніпро-ВАЛ», 2007. — 181 с. — ISBN 966-8704-18-5.
  • Дужий І. Д. Труднощі діагностики хвороб плеври: монографія. — Суми: ВВП «Мрія» ТОВ, [2007-2008]. — 560 с. — ISBN 978-966-566-392-8.
  • Дужий І. Д. Колапсохірургія у лікуванні сучасного туберкульозу легень: монографія / І. Д. Дужий, О. В. Кравець. — Суми: Сумський державний університет, 2016. — 318 с. — ISBN 978-966-657-617-3.
  • Дужий І. Д.  Гострий грудний біль (диференціальна діагностика): монографія. — Суми: Сумський державний університет, 2019. — 304 с.   — ISBN 978-966-657-767-5.
  • Дужий І. Д. Особливості діагностики хвороб плеври: монографія / І. Д. Дужий. — 2-ге вид., доп. — Суми : СумДУ, 2021. — 716 с.  – ISBN 978-966-657-873-3.
  • Дужий І. Д. Антибіоз. Перспективи : монографія / І. Д. Дужий. — Суми : СумДУ, 2023. — 235 с.  – ISBN 978-966-657-928-0.

Навчальні посібники[ред. | ред. код]

  • Основи загальної онкології в хірургії: навч. посіб. / І. Д. Дужий, В. П. Шевченко, М. Г. Кононенко та ін. — Суми: Сумський державний університет, 2004. — 94 с. + Гриф МОЗ. — ISBN 966-657-013-0.
  • Опіки: навч. посіб. / І. Д. Дужий, В. В. Мадяр, В. П. Шевченко та ін. — Суми: Сумський державний університет, 2007. — 102 с. — ISBN 978-966-657-142-0.
  • Дужий І. Д. Диференціальна діагностика вогнищевих процесів у фтизіопульмонології: навч. посіб. — Суми: Сумський державний університет, 2009. — 259 с. + Гриф МОЗ. — ISBN 978-966-657-264-9.
  • Дужий І. Д. Диференціальна діагностика інфільтративних процесів у фтизіопульмонології: навч. посіб. — Суми: Сумський державний університет, 2010. — 236 с. + Гриф МОЗ. — ISBN 978-966-657-329-5.
  • Дужий І. Д. Система діагностики захворювань плеври та синдрому плеврального випоту: навч. посіб. / І. Д. Дужий, М. Д. Близнюк, А. В. Юрченко. — Суми: Сумський державний університет, 2010. — 35 с. + Гриф МОЗ. — ISBN 978-966-657-301-1.
  • Дужий І. Д. Диференціальна діагностика кулястих утворень у фтизіопульмонології: навч. посіб. — Суми: Сумський державний університет, 2011. — 253 с. — ISBN 978-966-657-399-8.
  • Дужий І. Д. Догляд за хірургічними хворими: навч. посіб. / І. Д. Дужий, В. В. Мадяр. — Суми: Сумський державний університет, 2011. — 210 с.
  • Дужий І. Д. Основи та вибрані розділи онкології у хірургії: навч. посіб. — Суми: Сумський державний університет, 2012. — 273 с. + Гриф МОЗ. — ISBN 978-966-657-428-5.
  • Дужий І. Д. Диференціальна діагностика дисемінованих процесів у фтизіопульмонології: навч. посіб. — Суми: Сумський державний університет, 2013. — 327 с. — ISBN 978-966-657-473-5.
  • Дужий І. Д. Перша допомога при невідкладних станах: навч. посіб. / І. Д. Дужий, О. В. Кравець. — Суми: Сумський державний університет, 2014. — 213 с. — ISBN 978-966-657-506-0.
  • Фтизіатрія: нац. підручник / В. І. Петренко, Л. Д. Тодоріко, Л. А. Грищук та ін.; за ред. В. І. Петренка. — К.: Медицина, 2015. — 472 с. + Гриф МОН; Гриф МОЗ. — ISBN 978-617-505-203-7.
  • Дужий І. Д. Деякі дефініції клінічних синдромів у разі захворювань плеври (Компендіум) : навч. посіб. / І. Д. Дужий, Г. П. Олещенко. — Суми : Сумський державний університет, 2022. — 54 с. — ISBN 978966-657-902-0.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. 18.06.16 ВІТАЄМО !!! АКАДЕМІКА ПРОФЕСОРА Дужого Ігора Дмитровича. gensurgery.med.sumdu.edu.ua. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 17 вересня 2020.
  2. Дужий Ігор Дмитрович. logos-ukraine.com.ua. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 17 вересня 2020.
  3. а б Завідувач кафедри. gensurgery.med.sumdu.edu.ua. Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 17 вересня 2020.
  4. а б Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 17 вересня 2020.
  5. Привітання з 80-річчям Дужого Ігоря Дмитровича! | | Асоціація хірургів України. as-ukr.org. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 17 вересня 2020.
  6. Дужий И. Д. Заболевания плевры: диагностические, хирургические и терапевтические аспекты): монографія. — К.: Здоров'я, 1997. — 432 с. — ISBN 5-311-01046-0

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Дужий Ігор Дмитрович // Сумський державний університет в іменах : 60 років на освітянській та науковій ниві / уклад.: В. Б. Звагельський, О. В. Глушан, С. І. Дегтярьов та ін. — Суми: СумДУ, 2008. — С. 45-46.
  2. Дужий Ігор Дмитрович // Сумщина в іменах: енциклопедичний довідник / редкол.: В. П. Щербань, М. О. Соколов, Л. С. Латишева та ін. — Суми: АС-Медіа, 2003. — С. 142.
  3. Ігор Дмитрович Дужий не заспокоюється: відбулася презентація нової праці доктора медичних наук ["Хірургія туберкульозу легень і плеври"] // Резонанс. — 2003. — № 4-6. — квітень. — С. 5.
  4. Ігорю Дмитровичу Дужому — 70 років // Вісник Сумського державного університету. Серія Медицина. — Суми: СумДУ, 2010. — № 1. — С. 196—197.
  5. Кобилецький М. Нова монографія Ігоря Дужого // Медицина и здоровье. — 2001. — № 28 июня. — С. 2.
  6. Крутько Л. Сумський феномен // Суми і сумчани. — 2003. — 27 березня. — С. 8.
  7. Людина великої душі та високого інтелекту (до 75-річчя від дня народження Ігоря Дмитровича Дужого): біобібліографічний покажчик / уклад. О. В. Безверха. — Суми: Сумська обл. наук. мед. б-ка, 2015. — 42 с.
  8. Наукова еліта України: наук.-довід. вид. / упоряд.: Г. І. Захарченко, Р. В. Захарченко. — К.: УІВЦ «Галактика», 2019. — 141 с. — ISBN 978-617-7739-02-8.
  9. Павлова Л. Туберкулез излечим, если… вести здоровый образ жизни и полноценно питаться, утверждает профессор, доктор медицинских наук Игорь Дужий / Л. Павлова // Ваш шанс. — 2012. — № 48. — 28 ноября-5 декабря. — С. 19.
  10. Почесні імена України — еліта держави: довід.-біогр. вид. / авт.-упоряд. Я. Білейчук. — К.: ТОВ «Вид-во Логос Україна», 2011. — 255 с. — ISBN 978-966-2457-01-8.
  11. Пузич Я. Людина великої душі та високого інтелекту // Ваше здоров'я. — 2010. — № 6. — 12 лютого. — С. 5.
  12. Сикорский А. Игорь Дужий: неутомимый профессор // Панорама. — 2011. — № 25.— 15-22 июня. — С. D5.
  13. Туберкульоз — медико-соціальна проблема сьогодення // Медицина і здоров'я. — 2006. — 5 жовтня. — С.1.
  14. Україна й українці — цвіт нації, гордість країни = Ukraine and ukrainians — flower of the nation, pride of the country: кн. Пошани / упоряд.: Г. І. Захарченко, Р. В. Захарченко; голов. ред. Тітова А. — 4-те вид. — К. : Галактика-С, 2013. — 251 с. — ISBN 978-966-96783-1-7.
  15. Щупка О. Ігор Дужий — академік медицини // Ярмарок. — 2016. — № 34. — 25 серпня. — С. 2.Щупка О. Перший лікар-академік Сумщини // Панорама. — 2017. — № 27. — 28 июня-5 июля. — С. А6.
  16. Щупка О. Перший лікар-академік Сумщини // Панорама. — 2017. — № 27. — 28 июня-5 июля. — С. А6.
  17. Ювілей академіка Дужого Ігоря Дмитровича // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. — 2020. — № 1(40). — С. 5-7.

Посилання[ред. | ред. код]